ВЕРБАЛІЗАЦІЯ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ З АНТРОПНИМ КОМПОНЕНТОМ НА ПОЗНАЧЕННЯ ВІКУ ЛЮДИНИ В СХІДНОСЛОВ’ЯНСЬКИХ ТА ЗАХІДНОГЕРМАНСЬКИХ МОВАХ

Анотація

Стаття висвітлює результати наукової розвідки щодо функціонування фразеологічних одиниць з антропним компонентом на позначення віку людини в східнослов’янських за західногерманських мовах. Метою даного дослідження є висвітлення, зіставлення та аналіз семантичних і лінгвокультурних особливостей фразеологічних одиниць з антропним компонентом на позначення віку людини. Вік розглядається як основне поняття часової структури особистості, яке походить від часу і є однією з основ його відображення. Наголошено, що поняття «вік людини», як багатогранний системний феномен, відображає в собі взаємозв’язок біологічних констант та соціально-історичного середовища. З’ясовано, що фразеологічні одиниці називають вік, репрезентуючи людину за віковими особливостями через типові життєві ситуації. У цьому зв’язку, представлено класифікацію фразеологічних одиниць на позначення віку людини, а саме: 1) пренатальний період; 2) дитинство; 3) підлітковий та юнацький вік; 4) ранній та середній дорослий період; 5) пізній дорослий період; 6) смерть. Матеріалом дослідження слугували фразеологічні одиниці на позначення віку людини, з англійських, німецьких та українських лексикографічних джерел. У ході дослідження було встановлено, що дані фразеологічні одиниці у трьох мовах мають як спільні, так і відмінні риси. Емпіричний матеріал дослідження дозволив виокремити такі спільні риси ФО з компонентом віку: 1) семантика пренатальний період і смерть представлені в англійській та німецькій мовах; 2) виокремлено Ф О в англійській та українській мовах зі значенням відмінності у світогляді людей різного віку. Відмінним рисами, в яких вживання ФО характерні лише для однієї мови є: ФО на позначення найменшої дитини в сім’ї зокрема, та неслухняних дітей взагалі, виховання дітей в сім’ї, а також ФО на позначення проблем раннього та середнього дорослого періоду.