КОНФЛІКТОГЕННА СТРАТЕГІЯ САМОПРЕЗЕНТАЦІЇ У БРИТАНСЬКИХ ПАРЛАМЕНТСЬКИХ ДЕБАТАХ

Анотація

Статтю присвячено дослідженню специфіки реалізації конфліктогенної стратегії самопрезентації у ході політичних інтеракцій під час проведення парламентських дебатів у Сполученому Королівстві. Конфліктна комунікативна взаємодія, яка передбачає вибір певних стратегій та тактик, що сприяють зниженню статусу обличчя опонентів політичної комуніікації та підвищення власного статусу, в парламентських дебатах Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії представлена у першу чергу зіткненням офіційного уряду й опозиції. Незважаючи на спільність кінцевої мети парламентських дебатів з вирішення існуючих соціальних, політичних економічних та інших проблем внутрішньо- і зовнішньополітичного життя країни, дії, погляди й інтереси учасників дебатів не співпадають, що і призводить до конфлікту. Парламентські дебати як жанровий різновид політичного дискурсу складають складну ієрархічну систему взаємодії комунікантів, які послуговуються різними стратегіями та тактиками для створення максимального ефекту від висловлювань у залі парламенту. Комплексний аналіз стратегії самопрезентації, втіленої тактиками демонстрації професійності, тактики дисбалансування, тактики агітації у політичному дискурсі парламентських дебатах у Сполученому Королівстві забезпечує розуміння ефективності комунікаційних процесів між головними комунікантами політичної комунікації. У ході дослідження вербальної репрезентації стратегії самопрезентації детально проаналізовано комунікативні ходи, мовленнєві акти та перформативи, які послуговують інтенсифікації влучності, експресивності та послідовності аргументації комунікантів, метою яких стає позитивна характеристика власних переваг і гострокритична оцінка діяльності опонентів політичної комунікації. Розглянуто специфічні мовні та стилістичні засоби, якими оперують учасники дебатів, які належать до офіційного уряду та опозиції, під час засідань Палати Громад британського парламенту у період пост- Тетчеризму.