СЕМАНТИКА ПРОЦЕСУ В КОНЦЕПЦІЇ СИСТЕМНО-ФУНКЦІЙНОЇ ГРАМАТИКИ М.A.K. ГЕЛЛІДЕЯ
DOI:
https://doi.org/10.32782/2522-4077-2023-207-11Ключові слова:
процес, семантика, системно-функційна граматика, метафункція, конструкт, дієслово, текст, семіозис.Анотація
У сучасній лінгвістиці спостерігаємо поширення узуально-базованих теорій, які наголошують на потребі дослідження мовних явищ у кон(тексті). У зв’язку із цим переосмислюються функційні підходи, зокрема у руслі системно-функційної граматики (СФГ), започаткованої М.А.К. Геллідеєм. У статті здійснено спробу теоретично узагальнити засадничі положення системно-функційної граматики стосовно трактування семантики процесу та його типів. Показово, що у СФГ сам текст трактується як процес створення значень у контексті. Таким чином, з’ясування семіозису процесу можна вважати й вивченням семіозису тексту. Процес, відображений за допомогою простого речення, розуміється як спосіб рефлексії людського досвіду, накладання мовного порядку на досвід безкінечних варіацій потоку подій. Граматична система, яка це забезпечує шляхом спрямовання дії на об’єкт, ‒ перехідність. М.А.К. Геллідей виділяє шість основних типів процесу, виражених у різних типах простих речень, що мають виразну функційну спрямованість: матеріальні, ментальні, реляційні, екзистенційні, поведінкові та вербальні. Процеси різних типів вказують на варіативність конструювання досвіду в тексті та, відповідно, специфіку реалізації мислетворчої метафункції мови. Просте речення утворює певну семантичну конфігурацію процесу ‒ фігуру, до складу якої входять змінні: сам процес, який розгортається у часі, учасники процесу й обставини процесу. Особливістю цієї моделі процесу є те, що процеси виражаються дієсловами або дієслівними групами різного аспектуального типу, для кожного типу процесу характерні різні типи обов’язкових складників моделі учасників-суб’єктів і типові обставини процесу як опціональні змінні. Таким чином, теорія СФГ є підґрунтям для вивчення розгортання різних типів процесу в тексті, що сприяє відтворенню конструювання досвіду як ключової мовної метафункції.
Посилання
Dowty D. Word meaning and Montague grammar: the semantics of verbs and times in generative semantics and in Montague’s PTQ. Dordrecht : Reidel, 1979. 418 p.
Filip H. Psychological predicates and the syntax-semantics interface. Conceptual structure, discourse and language / ed. Adele Goldberg, Stanford : CSLI, 1996. P. 131–147.
Fillmore Ch. Frame semantics and the nature of language. Annals of the New York Academy of Sciences: Conference on the Origin and Development of Language and Speech. Vol. 280. 1976. P. 20–32.
Halliday M.A.K., Matthiessen C. Construing experience through meaning: A language-based approach to cognition. Open Linguistics Series. London : Continuum, 1999. xiii + 657 p.
Halliday M.A.K., Matthiessen C. Halliday’s Introduction to Functional Grammar (4th ed.). Oxon : Routledge, 2014. 808 p.
Langacker R. Concept, Image, and Symbol: the Cognitive Basis of Grammar. Walter de Gruyter, 2002. 383 p.
Levin B, Rappaport Hovav M. Argument Realization. (Research Surveys in Linguistics). Cambridge : Cambridge University Press, 2005. viii+277 p.
Matthiessen C.M.I.M., Teruya K. Systemic Functional Linguistics: A Complete Guide. Routledge, 2023. 544 p. https://doi.org/10.4324/9781315675718
McCawley J. D. The role of semantics in a grammar. Universals in Linguistic Theory / eds. E. Bach, R. Harms et al., 1968. P. 124–169.
Pinker S. Learnability and Cognition: The Acquisition of Argument Structure. Cambridge, MA : MIT Press, 1989/2013. xv + 411 p.
Vendler Z. Linguistics in Philosophy. Ithaca : Cornell UP, 1967. xi + 203 p.
Verkuyl H. J. Aspectual Classes and Aspectual Composition. Linguistics and Philosophy. Dordrecht, 1989. P. 39–94.