«ДЕКОМУНІЗОВАНІ» КОНЦЕПТИ-ТОПОНІМИ В МОВНІЙ СВІДОМОСТІ ЖИТЕЛІВ УКРАЇНСЬКИХ МІСТ

Анотація

Метою дослідження є визначення мовного сприйняття жителями перейменованих українських міст важливих суспільних процесів в Україні, пов’язаних із переосмисленням радянського минулого, а саме декомунізації, зокрема на рівні зміни географічних назв. Використано метод вільного асоціативного експерименту, за допомогою якого вдалося встановити реакції жителів перейменованих міст України на три слова-стимули: 1) термін ДЕКОМУНІЗАЦІЯ; 2) топоніми КРОПИВНИЦЬКИЙ і ГОРІШНІ ПЛАВНІ, що стали новими назвами українських міст, перейменованих у 2016 році (у межах декомунізаційних процесів). Дослідження проведено в три етапи. На першому етапі дослідження проведено опитування респондентів (556) та отримано рефлексеми в кількості 1112 одиниць. На другому етапі рефлексеми (асоціати) згруповано відповідно до типів вербальних моделей, якими реципієнти реагують на слово-стимул. На третьому етапі визначено структурні та семантичні особливості рефлексем у межах вербальних моделей. Результати проведеного дослідження засвідчили, що жителі перейменованих міст реагують на слово-стимул ДЕКОМУНІЗАЦІЯ за допомогою 5 вербальних моделей: ВМ1. Одне слово-асоціат; ВМ2. Сполуки; ВМ3. Питання; ВМ4. Цитування і сталі вирази; ВМ5. Каламбуризація слова-стимулу. Семантичні показники дають підстави розподілити рефлексеми за дев’ятьма групами, найбільшу з яких становлять слова із семами ‘оновлення’, ʽпереосмисленняʼ, ‘зміни’. На слова-стимули КРОПИВНИЦЬКИЙ та ГОРІШНІ ПЛАВНІ респонденти реагують за допомогою 4 вербальних моделей, а серед асоціатів переважають реакції з позитивною семантикою або виявом згоди з новою назвою міста. У висновках доведено, що респонденти загалом позитивно ставляться до декомунізаційних процесів в Україні. Так само переважно позитивно сприймають назву міста Кропивницький. Однак аналіз семантичних особливостей рефлексем засвідчує незначну перевагу позитивного сприйняття нового топоніма Горішні Плавні.