ВІД «СОКОЛА» ДО «ВОРСКЛИ»: НАЗВИ ФУТБОЛЬНИХ КОМАНД ПОЛТАВЩИНИ В ХХ–ХХІ СТ.
DOI:
https://doi.org/10.32782/2522-4077-2023-205-24Ключові слова:
назви полтавських футбольних команд, апелятив, онім, мотивованість.Анотація
У статті розглянуто назви футбольних команд Полтавщини за весь період розвитку футболу на цих теренах упродовж ХХ–ХХІ ст. Предмет аналізу – мотиваційна база та способи творення найменувань клубів Полтавщини. Джерела фактичного матеріалу – українська спортивна періодика і праці істориків спорту про розвиток футболу в Полтавській області. На початку ХХ ст. назви команд мотивовані онімами – найменуваннями районів Полтави і навчальних закладів, у яких створено футбольні дружини (Поділ, Друга полтавська чоловіча гімназія), та номінацією гімнастичного товариства «Сокіл», осередки якого були в Полтаві й Кременчуці. У 20–80-ті рр. назви команд відображали совєтські реалії й дублювали оніми – найменування фізкультурно-спортивних товариств, підприємств та інституцій (Авангард, Енергія, ВАТУ), й апелятиви – назви осіб за професією, сферою діяльності, номінації продукції підприємств, совєтські символи й ідеологічні назви (колгоспник, мотор, червоний прапор, більшовик). Це свідчить про вплив тоталітарних чинників на вибір футбольних найменувань. Лише невелика частка номінацій тогочасних команд мотивована лексемами з етнокультурною семантикою (Полтава, Ворскла, Дніпро). Після відновлення української незалежності збільшився відсоток команд, які обрали для називання лексеми з національно-культурним складником у значенні (Україна, Полтавщина, Лубни, Сула), що є виявом впливу національних тенденцій на добір назв футбольних дружин. Чимало команд дотепер зберігають відонімні найменування совєтських спорттовариств і номінації, утворені від назв осіб за фахом і родом занять (Колос, машинобудівник). Наслідком впливу комерційного чинника на називання футбольних клубів є збільшення кількості номінацій, які походять від ергонімів – найменувань спонсорів цих команд (Велта, Мінводи). Утворено складені номінації, в яких до давньої назви клубу долучено ім’я комерційної структури, що фінансує команду (Автомобіліст-Норд, Ворскла-Нафтогаз). На назовництво футбольних команд Полтавщини за понад століття розвитку футболу на цих теренах впливали різні фактори – національний, тоталітарний і комерційний, міксування яких зафіксовано на зламі ХХ–ХХІ ст.
Посилання
Ломов А. Г. Сторінки історії полтавського футболу (1909–1999 рр.). Полтава : Гротеск, 1999. 156 с.
Ломов А., Криворотько С. Энциклопедия полтавского футбола (1909–2010). Полтава : ООО «АСМИ», 2010. 564 с.
Процик І. «Авангард», «Локомотив», «Колгоспник»: вплив тоталітаризму на вибір назв українських футбольних команд у 20–80-х рр. ХХ ст. Наук. записки Тернопільського нац. пед. ун-ту. Серія «Мовознавство». 2016. Вип. І (25). С. 83–89.
Процик І. Національно-постколоніальна еклектика: назви футбольних команд у незалежній Україні. Проблеми гуманітарних наук. Серія «Філологія» : збірник наукових праць Дрогобицького держ. пед. ун-ту ім. І. Франка. 2016. Вип. 38. С. 326–340.
Процик І. «Це не були футбольні змагання, а бій за Україну»: назви українських футбольних команд як чинник національної ідентифікації у ХХ ст. Лінгвістика : збірник наук. праць. Старобільськ : ДЗ «Луганський нац. ун-т ім. Т. Шевченка». 2017. № 2 (37). С. 85–99.
Словник української мови : в 11 т. / за ред. І. К. Білодіда. Київ : Наук. думка, 1970–1980.
Торчинський М. Структура онімного простору української мови. Хмельницький : Авіст, 2008. 550 с.