РЕЗЮМЕ АКТІВ ПРАВА ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ: PROVENANCE-КЛАСИФІКАЦІЯ ЛЕКСИКОНУ (НА МАТЕРІАЛІ РЕГЛАМЕНТІВ (ЄС) 2017/745 І 2017/746)

Анотація

У статті представлено провенанс-класифікацію лексикону в текстах резюме актів права Європейського Союзу (EUR-Lex Summary of legislation), згідно з якою лексичні одиниці структуровано за джерелом походження, а не за їхнім значенням чи функцією в тексті. Провенанс-підхід виходить із тези, що лексикон резюме формується не шляхом скорочення лексикону відповідного акта, а внаслідок послідовного застосування певних текстотвірних операцій, кожна з яких формує власний тип лексичних одиниць. На матеріалі резюме до Регламенту (ЄС) 2017/745 про медичні вироби і Регламенту (ЄС) 2017/746 про медичні вироби для діагностики in vitro виокремлено п’ять операцій: пряме перенесення лексики з дефініційної статті акта (успадкована юридична лексика: notified body, manufacturer, harmonised standard); згортання переліку чи технічної ознаки (переформульована юридична лексика: instrument, apparatus, appliance… reagent стягнуто до products); додавання одиниць, які відсутні в акті, з двома підтипами (редакторська лексика): оцінним (high-quality, clearer and more stringent, rigorous, tightens the rules, end up on the market) та ілюстративним (bandages, hip replacements, pacemakers, HIV or hepatitis tests, coloured contact lenses); застосування жанрового шаблону EUR-Lex (жанрово-шаблонна лексика: KEY TERMS, BACKGROUND, RELATED DOCUMENTS); відсилання до інших актів законодавства ЄС (інтертекстуальна лексика, зокрема лексика міжактових відсилань). Установлено, що лише дві операції з п’яти: пряме перенесення з дефініційної статті акта й згортання безпосередньо спираються на текст відповідного акта, тоді як решта виникають унаслідок дій редактора або визначаються жанровою моделлю резюме. На підставі цього вважаємо, що лексикон резюме не є результатом виключно згортання вихідного тексту. Об’єднання оцінної та ілюстративної лексики в одну операцію обґрунтовано спільністю їхнього походження: обидва підтипи з’являються в резюме внаслідок додавання того, чого в акті немає, і різняться лише характером доданого. Зроблено висновок, що резюме доцільно описувати як текст із композитною лексичною архітектурою, а створення резюме – як лексичне конструювання нового вторинного тексту, у якому згортання оригіналу акта є лише однією з декількох текстотвірних операцій