ЕМОЦІЙНІ СТРАТЕГІЇ ФАСЦИНАЦІЇ ТА ЕМПАТІЇ У ВІРУСНОМУ ДИСКУРСІ
DOI:
https://doi.org/10.32782/2522-4077-2026-217-24Ключові слова:
фасцинація, емпатія, дискурсивні практики, вірусний дискурс, емоційні стратегії, цифрове середовище, ритм, повторюваність, символізм, співчуття, солідарність, емоційний зв’язок, запам’ятовуваність, спільнота, соціальні мережі, меми, емоційний потенціалАнотація
Стаття присвячена аналізу емоційних стратегій фасцинації та емпатії у вірусному дискурсі, що формується в цифровому середовищі. Вона підкреслює емоційний вимір вірусних текстів, який є ключовим чинником їхньої популярності та здатності швидко поширюватися серед широкої аудиторії. Особливу увагу приділено двом дискурсивним практикам: фасцинації, що реалізується через ритмічність, повторюваність, символічність та несподівані образи, які захоплюють увагу; та емпатії, що проявляється у співчутті, солідарності й створенні емоційного зв’язку між автором і читачем. У роботі чітко визначено сферу дослідження – саме вірусний дискурс, тобто тексти, що поширюються в цифровому середовищі завдяки своїй емоційній силі. Матеріалом для аналізу виступають 50 англійськомовних вірусних повідомлень у соціальних мережах, які демонструють поєднання фасцинації та емпатії як ключових чинників віральності. Показано, що фасцинація забезпечує увагу й запам’ятовуваність, тоді як емпатія створює відчуття спільності та мобілізує аудиторію до дії. Дослідження також акцентує на тому, що вірусні тексти не лише інформують, а й формують культурні та соціальні практики, впливаючи на колективні емоції та поведінку. Вони стають інструментом масової комунікації, здатним трансформувати суспільні настрої та спрямовувати їх у певному напрямку. Саме тому аналіз емоційних стратегій у вірусному дискурсі має значення не лише для лінгвістики, а й для соціології, культурології та медіазнавства. У результаті, стаття пропонує лінгвістичний аналіз емоційних стратегій у вірусних текстах, окреслює їхню роль у сучасній цифровій комунікації та підкреслює значення перекладача як культурного інтерпретатора, здатного передати не лише зміст, а й емоційний потенціал повідомлення.
Посилання
Козяревич-Зозуля Л. В. Емпатія в парадигмі лінгвоконфліктології. Академічні Студії. Серія «Гуманітарні Науки». Львів, 2021. № 4. С. 82-87. DOI: https://doi.org/10.52726/as.humanities/2021.4.14
Козяревич-Зозуля Л. В. Фасцинативний дискурс англомовних інфлюенсерів. Науковий Вісник Міжнародного гуманітарного університету. Сер: Філологія. Одеса, 2022. № 52. Том 1. С. 102–110. DOI: https://doi.org/10.32841/2409-1154.2021.52-1.22
Костенко, Н. Вірусний контент у цифровій комунікації: соціокультурні аспекти. Наукові записки Інституту журналістики. Київ, 2010. Вип. 1(78). С. 112–120.
Соловей Т. Емпатія та солідарність у гуманітарних комунікаціях: український контекст. Медіа-культура і комунікації. Київ, 2022. Вип. № 2. С. 45–56.
Shifman L. Memes in digital culture. Cambridge, MA: MIT Press. 2014. 200 p.
Tufekci Z. Twitter and tear gas: The power and fragility of networked protest. New Haven: Yale University Press. 2017. 360 p.
Castells M. Networks of outrage and hope: Social movements in the Internet age. Cambridge: Polity Press. 2012. 304 p.
Naseer M. Z. The psychology of viral content: How emotional triggers (awe, anger, nostalgia) drive virality on platforms like TikTok, Instagram, and YouTube. IJETRM Journal. 2025. P. 12-15.
Mares M.-L., & Kong S. S. Media use and empathy. In Emotions in the Digital World: Exploring Affective Experience and Expression in Online Interactions Oxford University Press. 2023. P. 298–317.
Fusari S. A corpus linguistic approach to analyzing “empathy”. Routledge. 2025. 146 p. DOI: https://doi.org/10.4324/9781003632399.
SalehE. F., & Singh M. K. Caught in the scroll: A psycholinguistic exploration of FOMO and viral language among Gen Z on social media. Journal of Research and Multidisciplinary. 2024. 8(1). P. 1044–1055.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.




