РАДЯНСЬКА МЕМУАРНА ФРАНКІАНА 1940–1980-Х РР.: ПРАКТИКИ ДОКУМЕНТУВАННЯ ТА ПУБЛІКАЦІЇ

Анотація

У статті на різноплановому джерельному матеріалі простежено практики документування та публікації спогадів про І. Франка в умовах радянського тоталітаризму в період з 1940-х до кінця 1980-х рр. Особливу увагу приділено висвітленню деталей нереалізованого видавничого проєкту підготовки до друку збірки мемуарної Франкіани 1941 р., з ініціативи наукових працівників Музею Івана Франка у Львові до 85-літнього ювілею з дня народження письменника. Також досліджено передумови та обставини появи збірки спогадів про І. Франка 1956 р. за редакцією О. Дея та Н. Корнієнко. З’ясовано вплив радянського цензурного тиску та ідеологічного дискурсу на зміст та характер підбору спогадових матеріалів до означеної книги. Результати дослідження показали, що мемуарна Франкіана протягом 1940-х–1980-х рр. збагачувалась різними шляхами. Передусім, завдяки документуванню свідчень сучасників письменника, чим займалася значна кількість науковців, а також краєзнавців-аматорів. Водночас суттєвим також був внесок і самих мемуаристів, які писали спогади та надсилали їх до редакцій періодичних видань або знаходили способи опублікувати їх окремо. На підставі аналізу джерел виокремлено чотири етапи розвитку мемуарної Франкіани в період з 1940-х до кінця 1980-х рр. На першому, протягом 1939–1941 рр. спостерігалася інтенсифікація діяльності зі збору та публікації спогадів про І. Франка, передусім у пресі. Під час другого етапу, що тривав з 1944 до 1956 рр., розвиток мемуарної Франкіани значно сповільнився. Однак під час третього, який розпочався 1956 р. і тривав до початку 1970-х рр. збір і видання спогадів про І. Франка сягнув апогею. Четвертий етап (1970-ті -1980-ті рр.) знаменував собою перехід від активної фази творення мемуарів про життя письменника до подальшої популяризації вже накопиченого корпусу свідчень.