ЕКОЛОГІЧНИЙ ДИСКУРС ЯК СЕРЕДОВИЩЕ ФОРМУВАННЯ ГІПЕРО-ГІПОНІМІЧНИХ ВІДНОШЕНЬ АНГЛОМОВНОЇ ТЕРМІНОСИСТЕМИ ЕКОМАРКЕТИНГУ

Анотація

У статті досліджуються гіперо-гіпонімічні відношення англомовної терміносистеми екомаркетингу в контексті екологічного дискурсу як середовища їх формування та функціонування. Актуальність роботи зумовлена інтенсивним розвитком екологічного дискурсу, зростанням ролі екологічно орієнтованого маркетингу та необхідністю впорядкування терміносистеми екомаркетингу. У процесі дослідження, було встановлено, що гіперо-гіпонімічні відношення є домінуючим типом парадигматичних зв’язків у досліджуваній терміносистемі. Ці відношення забезпечують побудову багаторівневих ієрархічних структур, у межах яких відбувається поступове звуження значення від узагальнених концептів до конкретних термінологічних одиниць. Також у статті виокремлено основні тематичні групи термінів екомаркетингу, а саме групи сталого розвитку, екологічної продукції та комунікаційних стратегій, у межах яких простежуються чіткі гіперо-гіпонімічні ряди. У згаданих тематичних групах гіпероніми виконують узагальнюючу функцію, тоді як гіпоніми забезпечують деталізацію та конкретизацію змісту понять. Особливу увагу також приділено взаємодії загальнонаукової та спеціалізованої лексики, що функціонує в межах екологічного дискурсу та сприяє формуванню складної термінологічної системи. Результати дослідження підтверджують, що екологічний дискурс виступає ключовим чинником формування та розвитку гіперо-гіпонімічних відношень терміносистеми екомаркетингу, оскільки саме в його межах відбувається концептуалізація знань про довкілля, сталий розвиток і екологічно орієнтовану діяльність. Він забезпечує семантичне підґрунтя для встановлення ієрархічних зв’язків між поняттями та визначає напрями їх структуризації. Динамічний характер екологічного дискурсу зумовлює постійне поповнення терміносистеми екомаркетингу новими одиницями та ускладнення її ієрархічної структури.