МУЛЬТИМОДАЛЬНА СПЕЦИФІКА ВЕБІНАРУ ЯК ПРАГМАТИЧНИЙ ІНСТРУМЕНТ

Анотація

У статті досліджено мультимодальну природу сучасного цифрового дискурсу на прикладі німецькомовних екологічних вебінарів. Актуальність теми зумовлена стрімким переміщенням комунікації у віртуальний простір, де вебінар постає не просто як засіб дистанційного навчання, а як складне мультимодальне утворення, що об’єднує різні знакові системи для досягнення прагматичного ефекту. У ході дослідження встановлено, що в цифровому середовищі вебінару мова не завжди відіграє домінуючу роль; усі модуси мають рівнозначний потенціал у створенні значення. На основі аналізу виступів провідних експертів і політиків виявлено диференційовану вагу мультимодальних засобів залежно від обраної комунікативної стратегії. Результати аналізу продемонстрували, що найбільш вагомими групами невербальних засобів є зоровий контакт, візуальні матеріали (слайди) і міміка. Доведено, що мультимедійна презентація у структурі вебінару часто перебирає на себе основне комунікативне навантаження, займаючи до 80–90% екранного простору та виконуючи роль «когнітивного якоря» за допомогою кольорових контрастів і/або інфографіки. Окрему увагу приділено прагматичному аспекту: спираючись на класифікацію мовленнєвих актів Дж. Серля, проаналізовано, як семіотичні ресурси допомагають досягати ілокутивної мети. У висновках констатовано, що успішний екологічний вебінар базується на цілісній архітектурі взаємодії семіотичних рівнів. Мультимодальність дозволяє компенсувати «дистанційність» цифрового формату: там, де вербальний мовленнєвий акт може бути недостатньо переконливим, візуалізація і паравербальні чинники завершують формування ілокутивної сили повідомлення. Стаття має практичне значення для фахівців з комунікації, лінгвістів та організаторів онлайн-заходів, оскільки пропонує системний погляд на механізми впливу в цифровому медіапросторі.