МУЛЬТИМОДАЛЬНА СПЕЦИФІКА ВЕБІНАРУ ЯК ПРАГМАТИЧНИЙ ІНСТРУМЕНТ
DOI:
https://doi.org/10.32782/2522-4077-2026-217-13Ключові слова:
вебінар, медіадискурс, мультимодальність, прагматика, теорія мовленнєвих актівАнотація
У статті досліджено мультимодальну природу сучасного цифрового дискурсу на прикладі німецькомовних екологічних вебінарів. Актуальність теми зумовлена стрімким переміщенням комунікації у віртуальний простір, де вебінар постає не просто як засіб дистанційного навчання, а як складне мультимодальне утворення, що об’єднує різні знакові системи для досягнення прагматичного ефекту. У ході дослідження встановлено, що в цифровому середовищі вебінару мова не завжди відіграє домінуючу роль; усі модуси мають рівнозначний потенціал у створенні значення. На основі аналізу виступів провідних експертів і політиків виявлено диференційовану вагу мультимодальних засобів залежно від обраної комунікативної стратегії. Результати аналізу продемонстрували, що найбільш вагомими групами невербальних засобів є зоровий контакт, візуальні матеріали (слайди) і міміка. Доведено, що мультимедійна презентація у структурі вебінару часто перебирає на себе основне комунікативне навантаження, займаючи до 80–90% екранного простору та виконуючи роль «когнітивного якоря» за допомогою кольорових контрастів і/або інфографіки. Окрему увагу приділено прагматичному аспекту: спираючись на класифікацію мовленнєвих актів Дж. Серля, проаналізовано, як семіотичні ресурси допомагають досягати ілокутивної мети. У висновках констатовано, що успішний екологічний вебінар базується на цілісній архітектурі взаємодії семіотичних рівнів. Мультимодальність дозволяє компенсувати «дистанційність» цифрового формату: там, де вербальний мовленнєвий акт може бути недостатньо переконливим, візуалізація і паравербальні чинники завершують формування ілокутивної сили повідомлення. Стаття має практичне значення для фахівців з комунікації, лінгвістів та організаторів онлайн-заходів, оскільки пропонує системний погляд на механізми впливу в цифровому медіапросторі.
Посилання
Kress G., Leeuwen T. Multimodal discourse: The modes and media of contemporary communication (1st ed.). London: Arnold, 2001. DOI: https://doi.org/10.1017/S0047404504221054
Ступак І., Шаламай А. Характерні особливості дискурсу мультимедіа як типу медіадискурсу. Науковий вісник ПНПУ ім. К. Д. Ушинського. 2022. № 34. С. 103–117. URL: http://dspace.pdpu.edu.ua/handle/123456789/15718 (дата звернення: 03.03.2026)
Андрєєва І. О. Мультимодальний аналіз дискурсу: методологічна основа та перспективи напряму. Одеський лінгвістичний вісник. 2016. № 7. С. 3–8. URL: https://hdl.handle.net/11300/17548 (дата звернення: 03.03.2026)
Kress G. Multimodality: A Social Semiotic Approach to Contemporary Communication. New York: Routledge, 2010. 212 p. DOI: https://doi.org/10.1016/j.pragma.2011.06.013
Im Ausland zum Ziel? – Schwächen internationale Emissionszertifikate das EU-Klimaziel? Europe Calling. 25.06.2025. URL: https://www.youtube.com/watch?v=RI6QSEf62Xc&list=PL30pyIxBXvJnx3_qNFmQJZCE3wa1GMNco&index=14&t=441s (дата звернення: 06.03.2026)
Außenpolitik ohne Klima-Kompass? Die internationale Klimapolitik der neuen Bundesregierung. Europe Calling. 05.06.2025. URL: https://www.youtube.com/watch?v=CqFAzWLBG4w&list=PL30pyIxBXvJnx3_qNFmQJZCE3wa1GMNco&index=19 (дата звернення: 06.03.2026)
Searle J. Speech Acts: An Essay in the Philosophy of Language. Cambridge: Cambridge Univ. Press, 1976. 203 p.
Goffman E. Interaktionsrituale: Über Verhalten in direkter Kommunikation. Frankfurt am Main: Suhrkamp Verlag, 1986. 291 S.
Finkbeiner R. Einführung in die Pragmatik. J.B. Metzler Berlin, Heidelberg, 2025. 224 S. DOI: https://doi.org/10.1007/978-3-662-70642-8
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.




