НАРАТИВНЕ ПРЕДСТАВЛЕННЯ ВНУТРІШНЬОГО ДОСВІДУ В ОПОВІДІ ВІД ТРЕТЬОЇ ОСОБИ: КОРПУСНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ЖІНКОЦЕНТРОВАНОЇ ПРОЗИ

Анотація

У статті розглядається репрезентація внутрішнього досвіду в оповіді від третьої особи у сучасній жінко- центрованій прозі. Увагу зосереджено на випадках, коли внутрішні стани не вербалізуються безпосередньо, а виявляються у зв’язку з мовленням, дією та сприйняттям. Дослідження ґрунтується на корпусі, укладеному на матеріалі п’яти англомовних романів, у яких нарація організована навколо жіночого фокалізуючого персонажа, а займенник she використовується як основна точка входу до матеріалу. У роботі проаналізовано частотність і колокаційний профіль займенника she, а також контексти його вживання. Особливу увагу приділено дієсловам мовлення, ментальним і перцептивним предикатам, тілесним реакціям і модальним формам. Аналіз показує, що найчастотнішими є дієслова мовлення та дії, тоді як ментальні дієслова трапляються рідше і не організують нарацію. Внутрішні стани не називаються безпосередньо. Вони виявляються у мовленні, дії та сприйнятті й реконструюються в контексті. Ці елементи співвідносяться в межах одних і тих самих фрагментів тексту і не функціонують як окремі шари. Результати також показують, що такий спосіб репрезентації внутрішнього досвіду пов’язаний з організацією наративних ситуацій. Внутрішні стани залишаються пов’язаними з взаємодією, реакцією та сприйняттям і не постають окремо. Вони передаються через безпосередній контекст дії та реагування персонажа. Увага зміщується від називання внутрішніх станів до способів їхнього виявлення поруч із мовленням, жестом і сприйняттям. Внутрішній досвід, таким чином, не зосереджується в окремих лексичних одиницях, а стає помітним у повторюваних конфігураціях тексту. Це дає змогу простежити, як формуються сталі патерни і як вони функціонують у різних текстах, а не в поодиноких випадках, зокрема у фрагментах, побудованих на мінімальних, але повторюваних сигналах.