ПОЛІСЕМІЯ ЕМОТИВНИХ ОДИНИЦЬ СУЧАСНОЇ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ: СЕМАНТИЧНА ДИФУЗНІСТЬ ЯК МЕХАНІЗМ СМИСЛОВОЇ ВАРІАТИВНОСТІ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32782/2522-4077-2026-217-2

Ключові слова:

емотивна одиниця, полісемія, семантична дифузність, емотивність, прагматика, дискурсивний маркер

Анотація

У статті досліджується полісемія емотивних одиниць сучасної англійської мови та обґрунтовується думка про те, що їхню семантичну варіативність найдоцільніше описувати за допомогою поняття семантичної дифузності. У пропонованому дослідженні семантична дифузність не трактується ані як самостійна теорія, ані як універсальна пояснювальна формула. Вона використовується як аналітичний термін для позначення часткового перекриття емотивних, оцінних, епістемічних та інтеракційних функцій в одній і тій самій мовній формі. Актуальність теми зумовлена тим, що в сучасній англійській мові такі одиниці, як wow, oh, great, fine та seriously, уже не функціонують винятково як прямі вербальні маркери емоції. У реальному дискурсі вони можуть виражати емоційну реакцію, сигналізувати оцінку, маркувати позицію мовця, пом’якшувати або інтенсифікувати висловлення, регулювати міжособистісне узгодження та організовувати розвиток дискурсу. Із цієї причини їхні значення не можна звести ні до одного лексичного інваріанта, ні до механічно перерахованого списку словникових значень. Метою статті є з’ясування того, яким чином перекриття лексичного значення та дискурсивної функції породжує взаємопов’язані, але відмінні значення в емотивних одиницях сучасної англійської мови. Дослідження має теоретико-аналітичний характер. У ньому синтезовано сучасні праці з полісемії, інтер’єкцій, емотивності та корпусної прагматики, а також застосовано семантико-дискурсивний аналіз до низки поширених англійських одиниць, особливо чутливих до контексту, позиції та просодії. Аналітична процедура включає чотири етапи: визначення лексико-семантичного ядра одиниці, встановлення її дискурсивної позиції, визначення її оцінної спрямованості та уточнення інтеракційної функції, яку вона виконує в контексті. Аналіз засвідчує, що смислова варіативність емотивних одиниць зумовлюється передусім типом вираженої емоції, ступенем емоційної сили, оцінною полярністю, інтеракційною роллю та позицією в межах висловлення або репліки. На цій підставі у статті доводиться, що емотивну полісемію слід розуміти не як випадкове контекстуальне коливання, а як закономірний результат семантико-прагматичного перерозподілу. Теоретична цінність дослідження полягає в уточненні опису емотивного значення в англійській мові. Прак- тична цінність зумовлена його значенням для лексикографії, дискурс-аналізу, перекладознавства та лінгвістично вмотивованого анотування мовних даних.

Посилання

Carston R. Polysemy: Pragmatics and sense conventions. Mind & Language. 2021. Vol. 36. № 1. P. 108–133. DOI: https://doi.org/10.1111/mila.12329

Li J. Semantic minimalism and the continuous nature of polysemy. Mind & Language. 2024. Vol. 39. № 5. P. 680–705. DOI: https://doi.org/10.1111/mila.12509

Dingemanse M. Interjections at the heart of language. Annual Review of Linguistics. 2024. Vol. 10. P. 257–277. DOI: https://doi.org/10.1146/annurev-linguistics-031422-124743

Norrick N. R. Interjections as pragmatic markers. Journal of Pragmatics. 2009. Vol. 41. № 5. P. 866–891. DOI: https://doi.org/10.1016/j.pragma.2008.08.005

Gladkova A., Vanhatalo U., Goddard C. The semantics of interjections: An experimental study with natural semantic metalanguage. Applied Psycholinguistics. 2016. Vol. 37. № 4. P. 841–865. DOI: https://doi.org/10.1017/S0142716415000260

Stange-Hundsdörfer U. Emotive Interjections in British English: A Corpus-Based Study on Variation in Acquisition, Function and Usage. Amsterdam. Philadelphia: John Benjamins. 2016. DOI: https://doi.org/10.1075/scl.75

O’Keeffe A., McCarthy M., eds. The Routledge Handbook of Corpus Linguistics. 2nd ed. London. New York. Routledge. 2022. DOI: https://doi.org/10.4324/9780367076399

Landert D., Dayter D., Messerli T. C., Locher M. A. Corpus Pragmatics. Cambridge: Cambridge University Press. 2023. DOI: https://doi.org/10.1017/9781009091107

Гнезділова Я. В. Емоційність та емотивність сучасного англомовного дискурсу: структурний, семантичний і прагматичний аспекти: автореф. дис. ... канд. філол. наук: 10.02.04. Київ: Київський національний лінгвістичний університет. 2007. 20 с. URL: http://rep.knlu.edu.ua/xmlui/handle/787878787/1226

Кащишин Н. Є. Емотивність як невід’ємна дискурсивна категорія сучасного англомовного дипломатичного дискурсу. Актуальні питання іноземної філології. 2021. № 7. С. 66–73. URL: https://journals.vnu.volyn.ua/index.php/philology/article/view/2686

Коць Т. Емотивні механізми сучасних публіцистичних текстів. Лінгвістика. 2023. № 2 (48). С. 98–106. DOI: https://doi.org/10.12958/2227-2631-2023-2-48-98-106

Крилова Т. В., Зіненко О. А. Національно-культурна специфіка актуалізації категорії емотивності в перекладі романів М. Етвуд «Оповідь служниці» та «Заповіти». Вчені записки ТНУ імені В. І. Вернадського. Серія: Філологія. Соціальні комунікації. 2020. Т. 31 (70). № 4. ч. 3. С. 40–44. DOI: https://doi.org/10.32838/2663-6069/2020.4-3/08

Лаврухіна В. Л. Вербальна реалізація емотивності у романі В. Вулф «До маяку». Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Сер.: Філологія. 2024. № 67. С. 81–84. DOI: https://doi.org/10.32782/2409-1154.2024.67.19

Ferré P., Fraga Carou I., Hinojosa J. A. The interplay between language and emotion: a narrative review. Cognition and Emotion. 2025. DOI: https://doi.org/10.1080/02699931.2025.2549965

##submission.downloads##

Опубліковано

2026-05-31

Як цитувати

Бобер, Н. М. (2026). ПОЛІСЕМІЯ ЕМОТИВНИХ ОДИНИЦЬ СУЧАСНОЇ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ: СЕМАНТИЧНА ДИФУЗНІСТЬ ЯК МЕХАНІЗМ СМИСЛОВОЇ ВАРІАТИВНОСТІ. Наукові записки. Серія: Філологічні науки, (217), 17–21. https://doi.org/10.32782/2522-4077-2026-217-2