ПОЛІСЕМІЯ ЕМОТИВНИХ ОДИНИЦЬ СУЧАСНОЇ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ: СЕМАНТИЧНА ДИФУЗНІСТЬ ЯК МЕХАНІЗМ СМИСЛОВОЇ ВАРІАТИВНОСТІ

Анотація

У статті досліджується полісемія емотивних одиниць сучасної англійської мови та обґрунтовується думка про те, що їхню семантичну варіативність найдоцільніше описувати за допомогою поняття семантичної дифузності. У пропонованому дослідженні семантична дифузність не трактується ані як самостійна теорія, ані як універсальна пояснювальна формула. Вона використовується як аналітичний термін для позначення часткового перекриття емотивних, оцінних, епістемічних та інтеракційних функцій в одній і тій самій мовній формі. Актуальність теми зумовлена тим, що в сучасній англійській мові такі одиниці, як wow, oh, great, fine та seriously, уже не функціонують винятково як прямі вербальні маркери емоції. У реальному дискурсі вони можуть виражати емоційну реакцію, сигналізувати оцінку, маркувати позицію мовця, пом’якшувати або інтенсифікувати висловлення, регулювати міжособистісне узгодження та організовувати розвиток дискурсу. Із цієї причини їхні значення не можна звести ні до одного лексичного інваріанта, ні до механічно перерахованого списку словникових значень. Метою статті є з’ясування того, яким чином перекриття лексичного значення та дискурсивної функції породжує взаємопов’язані, але відмінні значення в емотивних одиницях сучасної англійської мови. Дослідження має теоретико-аналітичний характер. У ньому синтезовано сучасні праці з полісемії, інтер’єкцій, емотивності та корпусної прагматики, а також застосовано семантико-дискурсивний аналіз до низки поширених англійських одиниць, особливо чутливих до контексту, позиції та просодії. Аналітична процедура включає чотири етапи: визначення лексико-семантичного ядра одиниці, встановлення її дискурсивної позиції, визначення її оцінної спрямованості та уточнення інтеракційної функції, яку вона виконує в контексті. Аналіз засвідчує, що смислова варіативність емотивних одиниць зумовлюється передусім типом вираженої емоції, ступенем емоційної сили, оцінною полярністю, інтеракційною роллю та позицією в межах висловлення або репліки. На цій підставі у статті доводиться, що емотивну полісемію слід розуміти не як випадкове контекстуальне коливання, а як закономірний результат семантико-прагматичного перерозподілу. Теоретична цінність дослідження полягає в уточненні опису емотивного значення в англійській мові. Прак- тична цінність зумовлена його значенням для лексикографії, дискурс-аналізу, перекладознавства та лінгвістично вмотивованого анотування мовних даних.