СТРУКТУРНА МОДЕЛЬ КОНЦЕПТУ ДРУЖБА У СВІДОМОСТІ УКРАЇНЦІВ

Анотація

У статті наводяться основні результати експериментального дослідження концепту ДРУЖБА в українській мові. На основі отриманих даних була побудована модель досліджуваного концепту та проаналізовані його когнітивні ознаки. Також пропонується описання структури концепту. У дослідженні ми обрали методику семантико-когнітивного аналізу концептів, запропоновану З.Д. Поповою та Й.А. Стерніним. У якості основних експериментальних методик були використані вільний, спрямований і рецептивний експерименти, експериментальне виявлення символіки. Першим етапом моделювання концепту є описання макроструктури концепту. Виявлені когнітивні ознаки концепту розподіляються за його основними структурними компонентами – образним компонентом, інформаційним змістом й інтерпретаційним полем. Інформаційний зміст концепту утворюється когнітивними ознаками, які характеризують суть і диференційні складові елементи досліджуваного концепту. Інтерпретаційне поле концепту зазвичай є дуже об’ємним і включає багаточисленні когнітивні ознаки, які характеризують ставлення народу до дружби і різноманітні енциклопедичні знання про її ознаки, функціонування, що отримані із досвіду. Окремо описується пареміологічна зона інтерпретаційного поля. Ця зона відображує інтерпретацію концепту свідомістю народу переважно в історичній перспективі. Результати дослідження паремій включені у модель концепту. Польова організація когнітивних ознак відображає ієрархію окремих когнітивних ознак у структурі концепту. Членування змісту концепту на ядро і периферію здійснюється за критерієм яскравості когнітивних ознак. Яскравість когнітивної ознаки визначається кількістю асоціатів, що об’єктивують цю ознаку під час аналізу результатів асоціативних експериментів і тлумачних словників. Слід зазначити, що тлумачні словники української мови подають лише невелику кількість цих ознак, що не відображає повністю структуру концепту. Проведення експериментальних методик дає змогу зробити це більш ефективно.