ПСЕВДОРЕЧЕННЯ АВТОРСЬКОГО ВІДНОШЕННЯ У ДИСКУРСІ
Ключові слова:
деонтична модальність, вставне речення, міжособистий, понижувач імовірності.Анотація
У роботі розглядаються проблеми зниження ймовірності мовця в дискурсі та розкриття його засобів вираження. Дослідження об'єктивних висловлювань у різних регістрах дискурсу з використанням лінгвістичної категорії модальності дає змогу вирізнити кореляцію хеджування та типу модальності, що потрактована як аспект міжособистісної метафункції мовної компетентності (Aumüller, 2014). Термін "модальність" поділяє цілий ряд понять у галузях філософії, морфології, синтаксису, семантики та аналізу дискурсу. Дослідження модальності як міжособистісної метафункції в системній функціональній лінгвістиці в літературі головним чином зосереджувались на варіантах жанрів та / або дискурсу, а саме; консервативний, юридичний, медіа, літературний, академічний, політичний та медичний, а також в живання сучасне англійської мови (Jespersen, 1924). Дана стаття продовжує авторську серію про хеджування в дискурсі (Mykhaylenko, 2017). Дискурсна стратегія хеджування /зниження не відіграє першорядної ролі в дискурсі: мовець/автор не надає дає можливість слухачеві об'єктивно інтерпретувати його / її інтенаціональне значення, з іншого боку, слухач очікує певної деонтичної складової висловлення з боку мовця. Завдяки кількіснми та якісним методам лінгвістичного дослідження у статті пропонується точка зору згіддно якої, використання модусних псевдовисловлювань виступає відображенням стратегій хеджування/зниження модусного відношення автора, що використовуються мовцями для вирішення різтх умов соціального характеру. У рамках критичного дискурс-аналізу - модальність розуміється набагато ширше ніж функціонуі\вання традиційних модальних дієслів, таких як може, може, може, може бути та повинен (Fowler, 1985). Віоповідно, виступає як ставлення мовця до слухачa, або до у своїй впевненості вербалізованого висловлювання.
Посилання
Aumüller, M. (2014). Text types. Handbook of narratology. Berlin/Boston: de Gruyter. P. 854-867.
Carter Ronald et al. (2011). English grammar today. Cambridge:CUP. 648.
Coates, Jennifer. (2008). Epistemic modality and spoken discourse. Transactions of the Philological Society. Vol. 85(1). P. 110 – 131.
Fowler R. (1985). Power. /Ed. T. A. van Dijk (ed.). Handbook of discourse analysis. Vol. 4. London: Ac ademic Press, Inc. P. 61-82.
Halliday, M.A.K .(1970). Functional diversity in language as seen from a consideration of modality and mood in English. Functions of Language. Vol. 6. P.322-361.
Hyland, Ken. (ed.). ( 2005). Metadiscourse: exploring interaction in writing. London: Bloomsbury Publishing. 242p.
Jespersen, O. (1924/2017). The Philosophy of grammar. London: Allen & Unwin. 600p.
Kipper, Karin, et al. (2008). Large-scale classification of English verbs. Language Resources and Evaluation.Vol. 42(1). P.21-40
Lakić, Igor, Vuković, Milica, Živković. Branka (eds.). (2015). Academic discourse across cultures. Cambridge: Scholars Publishing. 205p.
Lakoff, George. (1972). Hedges: a study in meaning criteria and the logic of fuzzy concepts. Chicago Linguistics Society Papers.8. P.183-228. 11. Levin, B. (1993) English verb classes and alternation. A preliminary Investigation. Chicago: The University of Chicago Press. 366p.
Lillian, D. L. (2008). Modality, persuasion and manipulation in Canadian conservative discourse. Critical approaches to discourse analysis across disciplines. Vol.2 (1). P. 1-16.
Markkanen, Raija, Schröder, Hartmut. (1997). Hedging and discourse. Berlin. NewYork: De Gruyter. 280p.
Mauranen, A. (1997). Hedging in language revisers' hands. /Ed.Markkanen & H. Schroder (Eds.), Hedging and discourse: Approaches to the analysis of a pragmatic phenomenon in academic texts. Berlin and New York: Walter de Gruyter. P. 115-133.
Mykhaylenko V.V. (2017). On polifunctional nature of hedges in discourse. Naukovy visnyk MGU. Seria Filology. 30(2). P.90-94.
Olaniyan, Kazeem K., Adeniji, Adeolu. (2015). Modality in statement of objectives in arts-based research article abstracts. British Journal of English Linguistics. Vol.3. No.1. P. 42-51.
Palmer, F. (2001). Mood and modality (2nd edn.). Cambridge: CUP. 236p.
Prince, E., Bosk, C., Frader, J. (1982). On hedging in physician-physician discourse. Norwood/New Jersey: Ablex. P. 83-97.
Salager-Meyer, F. (1995). I think that perhaps you should: A study of hedges in written scientific discourse. The Journal of TESOL. France. 2 (2). P.127-143.
Sauerland, Uli, Schenner, Mathias. (2020). Content in embedded sentences. Multimodal signals. Berlin: Springer-Verlag. P.197-207.
Stamatović, Milica Vuković. (2016). Scaling deontic modality in parliamentary discourse. Logos et Littera: Journal of Interdisciplinary Approaches to Text. Issues 4-6. P.1 32-149.
Suikkanen, Jussi.(2018) Deontic Modality. Analysis. 78 (2). P. 354–363.
Traugott, E, C. and Dasher, R. (1987). On the historical relation between mental and speech act verbs in English and Japanese. /Ed. Anna Giacalone-Ramat et al. Papers from the 7th International Conference on Historical Linguistics. Amsterdam/ Philadelphia: John Benjamins. 88p.
