ТЕОРІЇ СПРИЙНЯТТЯ ТА ЗАСВОЄННЯ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ
DOI:
https://doi.org/10.32782/2522-4077-2026-216-9Ключові слова:
теорія, мовленнєве сприйняття мовлення, модель, реципієнт, підхід, комунікація, породження мовленняАнотація
Питання комунікації посідає одне з провідних місць у лінгвістичних, психологічних, фізіологічних дослідженнях сьогодення. Процес сприйняття мовлення розглядається у низці суміжних дисциплін, таких як психофізіологія та фізіологія мовлення, експериментальна та загальна фонетика, психолінгвістика та психології мовлення. Відтак у фонетиці, сприйняття розглядається як сукупність механізмів, що описують перехід від первинного фонетичного опису звуку чи звукової послідовності до інтерпретації його як певної одиниці мовлення. Розглядаються способи і методи породження повідомлень, їх передачі та сприйняття реципієнтами. В умовах сучасної глобальної взаємодії різних мов і культур, успішна комунікація є досить важливою, тому дослідження сприйняття мовлення іноземної мови неносіями мови є надзвичайно актуальним. Автори статті вдаються до аналізу особливостей та механізмів сприйняття мовлення. У статті проілюстровано основні психологічні теорії сприйняття мовлення та фактори впливу на одиниці мовлення. Авторами проаналізовано основні етапи породження мовлення та мовленнєвої діяльності, а також наведено відповідні моделі мовлення. Зокрема, розглянуто аналітичну модель спілкування, яка характеризується трьокомпонентною складовою, а саме комунікативною, інтерактивною і перцептивною. У статті автори зазначають наступні фази мовленнєвої діяльності: фазу орієнтації, планування, реалізації та контролю, особливості їх реалізації. Визначено значення ролі створення висловлювання у процесі спілкування. Автори наголошують на двох фазах проходження процесу сприйняття мовлення комунікантом – власне сприйняттям і розуміння почутого або прочитаного
Посилання
Петрочук Н.О. Модель сприйняття іншомовного мовлення. Матеріали міжнародної науково-практичної конференції Ad orbem per linguas, Київ, 2019. С. 252.
Селіванова О.О. Основи лінгвістичної теорії тексту і комунікації. Київ, 2020. 336 с.
Tatham М., Morton K. Developments in Speech Synthesis, 2019, Р. 29. URL: https://onlinelibrary.wiley.com/doi/book/10.1002/0470012609 (дата звернення: 20.11.2025).
Morris Halle, Kenneth Stevens. Mechanism of Glottal Vibration for Vowels and Consonants. J. Acoust. Soc. Am. 1 (6_Supplement), 1967. Р. 1613.
Halle M., Stevens K. Speech recognition: A model and a program for research. IRE Trans. Information Theory. 1968. 7. Р. 155–159. https://doi.org/10.1109/TIT.1962.1057686.
Schwartz J., Boë L., Vallée N., Abry C. The Dispersion-Focalization Theory of vowel systems. Journal of Phonetics. 1997. 25. Р. 255–286. https://doi.org/10.1006/jpho.1997.0043.
Lenneberg E.H. The biological foundation of language. John Wiley & Sons, 1967. 267 р.
Major R. Foreign accent: The ontogeny and phylogeny of second language phonology. Mahwah, NJ: Lawrence Erlbaum Associates, 2001. 211 р.
Kintsch W. The Role of Knowledge in Discourse Comprehension: a Construction-Integration Model. Psychological Review. 1998. 95(2). Р. 163–182. https:// doi.org/10.1037/0033-295X.95.2.163.
Guion S. The role of perception in the sound change of velar palatalization. Phonetica. 1998. 55. Р. 18–52. DOI: 10.1159/000028423
Martin R.A. The psychology of humor: An integrative approach. Elsevier Academic Press, 2007, 326 р.
Kawahara S., Garvey K. Nasal place assimilation and the perceptibility of place contrasts. Open Linguistics. 2014. 1. Р. 17–36. DOI 10.2478/opli-2014-0002
Wilson C. Learning phonology with substantive bias: An experimental and computational study of velar palatalization. Cognitive Science. 2006. 30. Is. 5. Р. 945–982. https://doi.org/10.1207/s15516709cog0000_89
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.




