СТРАТЕГІЇ ПОПУЛІЗМУ В ІДІОДИСКУРСІ ДОНАЛДА ТРАМПА

Анотація

Ця стаття присвячена комплексному дослідженню політичного ідіодискурсу Дональда Трампа періоду його президентств. У ній подано стислий огляд сучасних наукових досліджень у цій галузі. Ідіодискурс політика тлумачиться як унікальна персоналізована система ідіолекту та ідіостилю – нерозривно пов’язаних лексичних, граматичних, стилістичних і прагматичних засобів конструювання та укорінення ідеологічних смислів, спрямованих на здійснення впливу на аудиторію. На матеріалі промов, дебатів та інтерв’ю поточного десятиліття здійснено аналіз індивідуальних характеристик політичного дискурсу Дональда Трампа, які відрізняють його від дискурсивних практик інших політиків-республіканців. У результаті дослідження виявлено семантичні, граматичні, стилістичні та прагматичні маркери ідіодискурсу політика, зокрема: ідеологічно навантажену лексику, чітко виражену неформальну розмовну лексику, фрагментований і спрощений синтаксис, високоекспресивну стилістику з домінуванням експресивних маркерів, а також частотне використання мовленнєвих актів директивного, комісивного та експресивного типів. Сукупність цих ознак засвідчує домінування популістських стратегій у політичному дискурсі Дональда Трампа. Дослідження доводить, що ідіодискурс Дональда Трампа можна кваліфікувати як своєрідну мітингову політичну риторику, тобто емоційно заряджену перформативну комунікацію, що використовується під час масових зібрань з метою встановлення тісного емоційного зв’язку з аудиторією, мобілізації прихильників та репрезентації політика як автентичного й харизматичного лідера. Наративи Дональда Трампа характеризуються когнітивною і мовною спрощеністю, частою відсутністю логічної послідовності та високим рівнем театральності; вони апелюють передусім до спільної ідентичності, а не до розгорнутого обговорення політичних програм, акцентуючи видовищність і безпосередній емоційний контакт з аудиторією.