МЕТАФОРИЧНЕ ВІДОБРАЖЕННЯ КАРТИНИ СВІТУ ГЛУХИХ У РОМАНІ АББУ ВІКТОРА «КЛЮЧ ДО СВІТУ»

Анотація

Поняттєва та мовна картина світу глухих є особливою з огляду на специфічний життєвий досвід цієї спільноти і може бути не до кінця зрозумілою людям, які чують та спілкуються вербально. Роман Віктора Аббу «Ключ до світу» є своєрідною спробою сприяти взаєморозумінню між цими двома світами та представити основні проблеми спільноти глухих у сучасному суспільстві. За допомогою метафори він представляє поняття соціальної ізоляції, перешкоди для спілкування, боротьби за права людей з вадами слуху, мови жестів та ін. Встановлено, що засобами зображення у метафорах часто виступають прості предмети матеріального світу (закриті / відкриті двері, стіна, колодязь), фізичні явища (світло / темрява), живі істоти (тварини / рослини), просторові дейксиси, які водночас мають іконічний характер у мові жестів, якою послуговується сам автор у повсякденному житті. Для аналізу наведено численні цитати з тексту роману. У статті проаналізовано не лише механізм функціонування метафори та найпоширеніші засоби зображення для представлення ключових понять картини світу глухих, але й розглянуто соціо-культурний та цивілізаційний аспекти їхнього становлення з опорою на дослідження Маріани Да Сільвейра Шміц, Андре Мінґі, Крістіана Кюксака, Домініка Пуарʼє. Особливу увагу у статті приділено поняттю мови жестів, яка стає фундаментом для побудови особливої ідентичності спільноти глухих загалом та окремої людини зокрема. Принцип її функціонування через фізичне «показування» є аналогічним до принципу застосування метафор для опису невідомого чи абстрактного відповідно до наукової концепції Дж. Лакоффа та М. Джонсона. Принцип «показування» через метафору справджується не лише у авторському вимірі, але також на прикладі конвенційних метафор, або ж ідіоматичних виразів. Тож, метафора стає цінним свідченням про структуру та пріоритети концептуальної системи та наповнення мовної картини світу спільноти людей із вадами слуху.