ЗАПОЗИЧЕННЯ ЯК ТЕКСТОТВІРНИЙ ІНСТРУМЕНТ У ТРЕВЕЛОГАХ МАКСА КІДРУКА

Анотація

У статті розглянуто функції іншомовних запозичень у жанрі тревелогу на матеріалі творів М. Кідрука («Мексиканські хроніки», «Подорож на Пуп Землі», «На Зеландію!», «Любов і піраньї»). Актуальність дослідження зумовлена посиленням міжмовних контактів та активним проникненням іншомовних елементів у сучасний український художній дискурс, зокрема у тексти, що репрезентують досвід подорожей і міжкультурної комунікації. У фокусі уваги перебувають запозичення різного походження (англійські, іспанські, португальські, тощо), які в текстах письменника позначають культурно специфічні реалії, формують образи інших країн і народів, допомагають авторові відтворити «ефект присутності» та залучити читача до простору подорожі. Матеріалом слугують іншомовні лексеми, дібрані методом суцільної вибірки з названих творів, які аналізуються з урахуванням їхньої семантики, походження, частотності вживання та контекстуального оточення. Методологічну основу становлять описовий, лексико-стилістичний, контекстуальний та елементи кількісного аналізу, що дає змогу поєднати якісний інтерпретаційний підхід із зіставленням типів і функцій запозичень у різних текстах одного автора. Установлено, що іншомовні одиниці у тревелогах М. Кідрука виконують інформативну, емоційно-експресивну, стилістичну та текстотвірну функції, беручи участь у структуруванні сюжету, організації описів, створенні образу оповідача-мандрівника й відтворенні динаміки міжкультурного діалогу. Показано, що запозичення не лише позначають нові для українського читача реалії (страви, напої, види діяльності, географічні об’єкти, елементи побуту), а й стають засобом маркування емоційних «піків» оповіді, увиразнення контрастів між «своїм» і «чужим», уведення до тексту гри з мовною формою. Практичне значення дослідження полягає в можливості використання його результатів у курсах сучасної української мови, стилістики, лінгвокультурології та аналізу художнього тексту, а також у подальших студіях, присвячених функціонуванню запозичень у прозі інших українських авторів-тревелогістів та формуванню індивідуального авторського стилю.