ЛІНГВОКУЛЬТУРНА СПЕЦИФІКА ВТІЛЕННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ У ХУДОЖНІХ ТЕКСТАХ США ТА КАНАДИ

Анотація

Статтю присвячено дослідженню лінгвокультурної специфіки репрезентації національної ідентичності у художніх текстах США та Канади. У фокусі аналізу перебуває взаємозв’язок мови, культури та національної самосвідомості, що втілюється в художній літературі як ключовому інструменті формування й трансляції колективної пам’яті та ідентичності. Визначено, що літературні тексти обох країн виступають не лише відображенням соціально-історичних процесів, а й активним чинником у формуванні образу нації, її базових цінностей, ідеологічних орієнтирів та культурних кодів. У межах порівняльного аналізу простежено відмінності та спільні риси у способах конструювання національної ідентичності в американській та канадській літературі. Американські художні тексти тяжіють до утвердження ідеї «американської мрії», індивідуалізму та мультикультурного синтезу, де мовні стратегії спрямовані на поєднання особистісної свободи та національної єдності. Натомість канадська література демонструє пріоритетність теми культурного плюралізму, бінаціональності (англо- та франкомовної традиції), а також особливої уваги до просторового виміру ідентичності, де географія та природа постають важливими маркерами культурної самобутності. Окремо розглянуто роль художнього дискурсу у збереженні та актуалізації колективних наративів, що формують цілісне уявлення про націю. З’ясовано, що у США ключовими дискурсивними домінантами виступають ідеї демократії, рівних можливостей, національної винятковості та мобільності, тоді як канадські тексти фокусуються на проблематиці ідентичності як діалогу між культурами, балансі між традиціями та глобалізаційними процесами.