DONTSOV ON RUSSIA'S HOSTILITY TO THE WORLD (LINGUISTIC ASPECT)
DOI:
https://doi.org/10.32782/2522-4077-2024-208-35Keywords:
pragmatics, discourse, language means, antithesis, extralinguistic messages, Dmytro DontsovAbstract
The article shows that for many years we have been dealing with the imperial knowledge of Russia's invincibility and greatness, but Dontsov proves that this is only a myth created by Russia. The methods and linguistic means used by the thinker to destroy this myth in the mid-twentieth century are analysed. Today, during the large-scale Russian-Ukrainian war, the whole world understands that Russia is destroying not only the values of democracy but also the laws of the world, and that Russian narratives are a complete lie. Instead, it is Ukraine that protects the whole of Europe. The position on Russia's tyranny and its danger to the world was verbalised by Dontsov in the mid-twentieth century. Dontsov's articles “Chy Rosiia ye nepoborna?” (in Ukrainian) and "Is Russia invincible?", "Will the West Understand Russia" (in English), published in the English-language press, unfortunately, did not become significant for Ukrainians. However, they are extremely important in times of war, as the thinker gives an eloquent antithesis (West – Russia), which is the basis for various types of argumentation. Rereading Dontsov's works allows us to understand the vision of the doctor of law, ideologist of Ukrainian nationalism, thinker and publicist. The author gives us numerous extra-linguistic messages that have not lost their relevance: a) dominating the West is Russia's only desire, b) the short-sighted policy of European states is dangerous, c) Russia understands only force, d) halfhearted actions in international politics are disastrous, because the West's compromises have led to the growth of the Russian imperialism power, e) there is a pro-Russian policy of the West, which does not want to accept the Russia division programme. The argumentation of Dontsov's thoughts about Russia's hostility to the world is clearly expressed through a number of linguistic means, including: a) stringing of surnames, b) numerous uses of toponyms, c) synonymous series that reproduce the essence of the West's (Europe's) policy, d) expressive periphrases, e) eloquent comparisons, etc. Thus, the article proves that in the mid-twentieth century the Ukrainian thinker clearly verbalised the essence of Russia as a global disaster.
References
Баган О. Ідеолог національної величі. Хрестом і мечем: твори. Тернопіль : Рада, 2010. С. 8–66.
Бацевич Ф. С. Нариси з комунікативної лінгвістики. Львів : Вид. центр ЛНУ ім. Івана Франка, 2003. 281 с.
Богдан С. Епістолярний ідіолект Лесі Українки в інтер’єрі родинної комунікації: уліта. Лінгвостилістичні студії : наук. журн. / редкол. : Ю. Громик (голов. ред.) та ін. Луцьк: Волинський нац. ун-т ім. Лесі Українки, 2020. Вип. 13. С. 16-34. doi:10.29038/2413-0923-2020-13-16-34.
Ващенко В. С. Народно-образні слова у поезіях Т. Г. Шевченка. Мовознавство. 1985. № 2. С. 33–37.
Донцов Д.. Чи Росія є непоборна? Донцов Д. Вибрані твори: в 10 т. Т. 9. Ідеологічна і культурулогічна есеїстика (1948–1957 рр.) / Упоряд., передм., комент. О. Баган. Дрогобич : Відродження, 2015. С. 150–153.
Загнітко А. П. Теорія лінгвоперсонології: монографія. Вінниця : Нілан-Лтд, 2017. 136 с.
Ідеологиня національної аристократії (на пошану 150-річчя від дня народження Лесі Українки): збірник наукових праць за матеріалами всеукраїнської науково-практичної конференції з міжнародною участю 25–26 лютого 2021 року / науковий редактор Тетяна Єщенко. Львів: Друкарня Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького, 2021. 620 с.
Космеда Т. Ego і Alter Ego Тараса Шевченка в комунікативному просторі щоденникового дискурсу: монографія. Дрогобич : Коло, 2012. 372 с.
Мацько Л. Мовна особистість Тараса Григоровича Шевченка як чинник формування українських філологів. Волинь філологічна: текст і контекст. Лінгвостилістика ХХІ століття: стан і перспективи : зб. наук. пр. / упоряд. С. К. Богдан. Луцьк : Східноєвроп. нац. ун-т ім. Лесі Українки, 2013. Вип. 15. 344 с.
Микитюк О. Лінгвоперсона Дмитра Донцова як фокус розуміння максими «характер». Matica Srpska Slavic Studies. Зборник Матице српске за славистику. Review of Slavic Studies / Главни и одговорни уредник Корнелија Ичин. Книга 102. Нови Сад: Матица српска, 2022. С. 411–425. DOI: https://doi.org/10.18485/ms_zmss.2022.102.23
Микитюк О. Прагматичний зріз творів Дмитра Донцова: стратегії аргументації. Вісник університету імені Альфреда Нобеля. Серія «Філологічні науки». Вип. 1(25). Дніпро : Роял Принт, 2023. С. 205–219. DOI: 10.32342/2523-4463-2023-1-25-15
Овсянико-Куликовский Д. А.А. Потебня какъ языковѣд-мыслитель. Оттискъ изъ журнала «Кіевская Старина». Кіевъ : Типографія Г. Т. Корчакъ-Новицкаго, Михайл. 1893. 60 с.
Серажим К. С. Дискурс як соціолінгвальний феномен сучасного комунікативного простору (методологічний, прагматико-семантичний і жанрово-лінгвістичний аспекти: на матеріалі політичного різновиду українського масово-інформаційного дискурсу) : дис. ... докт. філол. наук : 10.01.08. Київ, 2003. 408 с.
Сербенська О. Мовний світ Івана Франка: статті, роздуми, матеріали: монографія / До 150-річчя від народження І. Франка. Львів : Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2006. 372 с.
Фаріон І. Олександр Потебня в контексті соціолінгвістики. Дивослово. 2016. № 4. С. 31–37.
Шевельов Ю. Олександер Потебня і українське питання: спроба реконструкції цілісного образу науковця. Олександер Потебня. Мова, національність, денаціоналізація. Нью-Йорк : Українська Вільна Академія Наук у США, 1992. С. 7–46.
Donzov D. Is Russia Invincible? The Ukrainian Review. 1957. № 1–4. London, 1957. С. 118–124. Доступно: https://diasporiana.org.ua/periodika/13984-the-ukrainian-review-1957-n-1-4/
Donzov D. Wenn will the West Understand Russia. BN-Correspondence. 1953. n. 1–12. Munich, 1953. С. 48. Доступно: https://diasporiana.org.ua/periodika/13880-abn-correspondence-1953-n-1-12/