THE NOBEL PRIZE AS A REPRESENTATIVE OF AWARD- CEREMONY DISCOURSE
DOI:
https://doi.org/10.32782/2522-4077-2023-207-12Keywords:
award-ceremony discourse, institutional discourse, Nobel lecture, Nobel Prize, Nobel Foundation.Abstract
The article characterizes the discursive features of the Nobel Prize as a representative of the award-ceremony discourse based on the constitutive features of the institutional discourse: 1) the specific goal of communication, which consists in solving certain problems that led to the existence of the corresponding institute, namely the stimulation of the development of world science and civilization and presentation of awards for outstanding achievements in physics, chemistry, physiology and medicine, literature, economics and promotion of peace; 2) the specific circumstances of communication that takes place within the framework of a certain social institution – the Nobel Foundation, the formality of the style, the rigid setting of the topic, the presence of institutional symbols (a gold medal with the image of Alfred Nobel, a diploma and a check); 3) specific characteristics of communication participants – nominees, nominators, laureates; 4) specific characteristics of texts that contain signs of agents belonging to a social institution, directly or indirectly express the values of this institution, correspond to its genres – a Nobel lecture. The object of the article is award-ceremony discourse as a type of institutional discourse. The subject of the article is relevant features of the Nobel Prize as a representative of the award-ceremony discourse. The main method of the article is the method of critical analysis. The scientific novelty of the study is determined by the fact that the discursive status of the Nobel Prize is substantiated for the first time. It is established that the Nobel lecture is a specially prepared scientific report by the laureate, which is usually delivered at the award ceremony at the Royal Swedish Academy of Sciences or at the University of Oslo. The Nobel lecture allows not only to understand how the researcher made the discovery, but also to feel the unique style of the scientist. Each lecture conveys the individuality of the author, reveals his personality.
References
Андрущенко В., Силадій І. Поняття педагогічного дискурсу в сучасних наукових дослідженнях. Вища освіта України. 2018. №1. С. 5–10.
Варецька О.О. Стратегії і тактики критики в політичному дискурсі Німеччини й України (інструментально-фонетичне дослідження) : дис. … докт. філософії : 035 «Філологія». Міжнародний гуманітарний університет, Одеса, 2021. 276 с.
Громовенко В.В. Словотворення політичних неологізмів в українській та англійській мовах: зіставний аспект : дис. … докт. філософії : 035 «Філологія». Міжнародний гуманітарний університет, Одеса, 2021. 204 с.
Доценко К.О. Жанри в контексті PR-дискурсу: історія, типологія, виклики сучасної доби. Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. Серія «Соціальні комунікації». 2020. № 17.
Іщенко Т.В. Англійська фахова мова спорту: когнітивні та перекладацькі аспекти : автореф. дис. … канд. філол. наук : 10.02.16. Одеса, 2014. 21 с.
Кащишин Н. Особливості дискурсу та терміносистеми англомовних дипломатичних документів. Наукові записки [Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка]. Сер.: Філологічні науки. 2009. Вип. 81 (2). С. 312–316.
Кім О. Релігійний дискурс як різновид інституціонального дискурсу. Збірник тез І Міжнародної науково-практичної інтернет-конференції «Міжкультурна комунікація і перекладознавство: точки дотику та перспективи розвитку». Переяслав-Хмельницький, 2018. С. 17–20.
Корольова Т., Соріч Р., Александрова О. Військовий дискурс та особливості його перекладу. Науковий вісник Південноукраїнського національного педагогічного університету імені К.Д. Ушинського. 2021. № 33. С. 369–385.
Кулина О.В. Заповіт як жанр заповідального дискурсу та підходи до його дослідження. Вісник Маріупольського державного гуманітарного університету. Сер.: Філологія. 2017. Вип. 17. С. 148–156.
Литвиненко Н. Дослідження медичного дискурсу у вітчизняному та зарубіжному мовознавстві. Мовознавство. 2009. С. 143–151.
Сахарова О. Жанрова кваліфікація мовної особистості в драматургічному дискурсі. Studia Ukrainica Posnaniensia. 2015. Vol. III. P. 259–266.
Сібрук А., Барабаш О. Сучасний український науковий дискурс у мовознавчих працях. Гуманітарна освіта в технічних вищих навчальних закладах. 2019. № 40. С. 39–44.
Степанов В.В. Містика як дискурс раціоналізації транслінгвального досвіду людини. Мультиверсум. Філософський альманах. 2008. Вип. 76. С. 93–106.
Федорів Т.В. Державний службовець в інституційному дискурсі: політичний та адміністративний виміри. Державне управління: удосконалення та розвиток. 2012. № 5.
Хорошун О.О. Дискурс засобів масової інформації: характерні особливості. Вісник Луганського національного університету імені Тараса Шевченка. Філологічні науки. 2014. № 6 (2). С. 65–71.
Цупікова О. Рекламний дискурс як один із типів інституційного дискурсу. Вісник Маріупольського державного гуманітарного університету. Сер.: Філологія. 2019. Вип. 21. С. 206–212.
Черниш О. Сучасний англомовний інтернет-дискурс. Науковий вісник Південноукраїнського національного педагогічного університету імені К.Д. Ушинського. 2022. № 34. С. 118–129.
The Nobel Prize. URL: https://www.nobelprize.org/
