METAPHORIZATION AS A LEXICO-SEMANTIC WAY OF MILITARY NEOLOGISMS CREATION

Authors

DOI:

https://doi.org/10.32782/2522-4077-2023-207-8

Keywords:

neologism, lexical-semantic method, metaphorization, sema-motivator, Internet resource.

Abstract

The article analyzes lexical units that emerged in the Ukrainian language to name new realities amid the Russian- Ukrainian war, drawing from various Internet sources. It emphasizes that the lexical-semantic system of the language responds most rapidly and comprehensively, reflecting all linguistic changes associated with various spheres of societal life. This underscores the powerful influence of extralinguistic factors on its lexical composition, openness, dynamism, and the close connection of neologism processes with contemporary socio-political events. The variability in defining the term “neologism” in various lexicographical works and publications by Ukrainian and foreign scholars is examined. Based on factual material, it has been demonstrated that the lexical-semantic method is a productive and widespread source of creating new lexical units. The process of metaphorization is characterized as one of the lexical-semantic methods that contributed to the emergence of neologisms, revealing the peculiarities of their formation and demonstrating the expansion of the semantic structure of new words. It has been established that the metaphorical transformation of semantic components in the creation of war-related neologisms occurs based on the following main types of models: based on external similarity (cotton (бавовна), parcel (бандероль), green paint (зеленка)), based on process similarity (hail (град), cotton (хлопок)), based on positional similarity (zero (нуль), frontline (передок)), based on the activity of the process (disco (дискотека)), based on internal and external characteristics (cyborg (кіборг), Azov member (азовець), orc (орк)), and based on the method of recognizing a person (combatant (паляниця), strawberry (полуниця), store (крамниця)). The new lexical units formed due to semantic modifications of original and derived meanings are described. It has been clarified that the foundation for semantic reinterpretations of a metaphorical nature lies in key semantic motivators and principal motivational features of transferred meaning – imagery, associativeness, and emotiveness. It has been revealed that some of the analyzed neologisms are characterized by an emotionally expressive connotation, possessing distinctive negative properties for designating the concept of “other” and positive attributes for “own”.

References

Бибик С.П., Сюта Г.М. Словник іншомовних слів: тлумачення, словотворення та слововживання / за ред. С.Я. Єрмоленко. Харків : Фоліо, 2006. 623 с.

Великий тлумачний словник сучасної української мови / уклад. та голов. ред. В.Т. Бусел. Київ; Ірпінь : Перун, 2005. 1728 с.

Гладка В.А. Поняття «неологізм» у світлі счасних лінгвістичних парадигм. Наукові записки Національного університету «Острозька академія». Серія: Філологічна. 2009. Вип. 11. С. 170–177.

Гладченко А.М., Комарова О.С. Неологізація лексики у період російсько-української війни. Вчені записки ТНУ імені В. І. Вернадського. Серія: Філологія. Журналістика. 2023. Т. 34 (73). № 1. Ч. 1. С. 7–13.

Гриценко С. Мовні інновації російсько-української війни 2022 року. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Серія: Літературознавство. Мовознавство. Фольклористика. 2022. Вип. 2 (32). С. 9–13.

Дзюбіна О.І. Типологічні принципи класифікації неологізмів у сучасній англійській мові. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Серія: Філологія. 2018. Вип. 33 (2). С. 38–40.

Жулінська М., Круглій О. Неологізми як мовне відображення війни. Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії. 2022. № 3 (14). С. 103–110.

Загнітко А. Словник сучасної лінгвістики: поняття і терміни. Донецьк : ДонНУ, 2012. 350 c.

Каліновська І. Неологізми, їх походження та те, як вони оживляють мову. 2016. URL: http://surl.li/nrebd (дата звернення:18.10.2023).

Карпенко Ю.О. Синхронічна сутність лексико-семантичного способу словотвору. Мовознавство. 1992. № 4. С. 3–10.

Колоїз Ж.В. Семантичні неологізми як результат семантичної деривації. Вісник Харківського національного університету. Серія: Філологія. 2005. Вип. 44. № 659. С. 6–11.

Кримець О. Метафора й метонімія як чинники творення й розвитку української технічної термінології. Вісник Національного університету «Львівська політехніка». 2010. № 675. С. 23–27.

Ладоня К.Ю. Неологізми в українській мові: сутність, визначення, принципи класифікації та функціонування. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Серія: Філологія. 2018. Вип. 36 (1). С. 38–40.

Мазурик Д. Нове в українській лексиці. Словник-довідник. Львів : Світ, 2002. 130 с.

Муровцева О.Г. Розвиток лексики української літературної мови в другій половині ХІХ – на початку ХХ століття. Харків : Вища школа, 1985. 152 с.

Ніска Хельге. Дослідження перекладацької творчості: Стратегії інтерпретації неологізмів. 1998. URL: http://surl.li/nrebt (дата звернення: 18.10.2023).

Російсько-український словник. URL: http://surl.li/nrecp (дата звернення: 05.11.2023).

Селіванова О. Сучасна лінгвістика: термінологічна енциклопедія. Полтава : Довкілля-К, 2006. 716 с.

Словник української мови : в 11 т. / за ред. І.К. Білодіда. Київ : Наукова думка, 1970–1980. Т. 6. 832 с.; Т. 8. 929 с.

Словник UA. URL: https://slovnyk.ua/ (дата звернення: 05.11.2023).

Стишов О.А. Семантичні неологізми в дискурсі українськомовних мас-медіа початку ХХІ століття. Філологічні студії. 2015. Вип. 13. С. 364–374.

Стишов О.А. Українська лексика кінця ХХ століття: на матеріалі мови засобів масової інформації. Київ : Пугач, 2005. 388 с.

Стратулат Н.В. Інноваційна лексика як результат соціальних умов мовного існування (на матеріалі тлумачного словника української мови в 20 т.). Науковий часопис НПУ ім. М.П. Драгоманова. Серія 8. Філологічні науки (мовознавство). 2014. Вип. 6. С. 207–13.

Стратулат Н.В. Семантична неологізація як спосіб збагачення словникового складу української мови. Мовознавство. 2007. № 3. С. 69–77.

Сучасний словник іншомовних слів / уклад. : О.І. Скопненко, Т.В. Цимбалюк ; відп. ред. Г.П. Півторак. Київ : Довіра, 2006. 790 с.

Українська мова: енциклопедія / редкол. : В.М. Русанівський, О.О. Тараненко, М.П. Зяблюк та ін. Київ : Вид-во «Укр. енцикл.» ім. М.П. Бажана, 2004. 824 с.

Хрустик Н. Асоціативність як засіб словотворення. URL: http://surl.li/aivuw (дата звернення: 18.10.2023).

Cruse A. A Glossary of Semantics and Pragmatics. Edinburgh: Edinburgh University Press, 2006. 198 р.

Lakoff G., Johnson, M. Metaphors We Live By. London: The University of Chicago Press. 2003. 242 p.

Вікна-новини. URL: http://surl.li/nrdnv (дата звернення: 08.11.2023).

Газета «День». URL: http://surl.li/nrdro (дата звернення: 08.11.2023).

Главком. URL: http://surl.li/nrdss (дата звернення: 08.11.2023).

5 канал. URL: http://surl.li/nrdxd (дата звернення: 08.11.2023).

24 канал. URL: http://surl.li/nrdxo (дата звернення: 08.11.2023).

Радіо Свобода. URL: http://surl.li/nrdtq (дата звернення: 25.11.2022).

Суспільне. Новини. URL: http://surl.li/nrduh (дата звернення: 08.11.2023).

ТСН. URL: http://surl.li/nrduz (дата звернення: 08.11.2023).

Укрінформ. URL: http://surl.li/nrdwp (дата звернення: 25.11.2023).

Укрінформ. URL: http://surl.li/nrepu (дата звернення: 25.11.2023).

Gazeta UA. URL: http://surl.li/nrdzc (дата звернення: 08.11.2023).

Zaxid. net. URL: http://surl.li/nrdzk (дата звернення: 25.11.2023).

Published

2024-01-10

How to Cite

Horodylovska, H. (2024). METAPHORIZATION AS A LEXICO-SEMANTIC WAY OF MILITARY NEOLOGISMS CREATION. Наукові записки. Серія: Філологічні науки, (207), 54–61. https://doi.org/10.32782/2522-4077-2023-207-8