FUNCTIONING OF TONIC VERSE SIZES IN THE POETRY BY SERHIY ZHADAN

Abstract

У статті висвітлені спостереження щодо функціонування та взаємодії тонічних розмірів у поезії С. Жадана на матеріалі збірки «30 віршів про любов і залізницю» (2023). Схарактеризовані співвідношення образів любові й залізниці, вказане їхнє місце у творчості автора. Осмислений принцип відбору віршів, що увійшли до видання, а також підкреслена подібність із попередніми поетичними книгами. Визначено версифікаційну різноманітність складу збірки, в якій зафіксовані зразки верлібру, тактовиків, дольників, а також перехідних метричних форм (ПМФ) та поліметричних конструкцій (ПК), що мають чіткі кількісні характеристики (ПМФ – від 10% до 25%, ПК – більше 25%, метрична вставка – до 10% тексту). Спільними рисами поезій С. Жадана й драматичного жанру (народний вертеп) є використання ПК, що зумовлене монологічним та діалогічним мовленням. Встановлено, що визначення перехідних метричних форм та поліметричних конструкцій у межах тонічної системи поряд з акцентним віршем є дискусійним питанням, що потребує теоретичних уточнень. Проілюстровані рідкісні для творчості С. Жадана поєднання силабо-тоніки й тоніки, які найчастіше співіснують на межі дольника й трискладових класичних розмірів. Зазначені формальні засоби, що поєднують різні метри у цілісний текст (підхоплення, анафора, рима). Зазначені найчастотніші форми дольника серед Дк3 і Дк4. Зроблено спробу встановити зв’язок між змінами у метрико-ритмічних, строфічних характеристиках текстів та мотивом руху (горизонтальним, вертикальним, метафоричним) на конкретних прикладах з вибраних поезій. Наведено міркування щодо кореляції тривалості дії або ж швидкості переміщення ліричного персонажа з довжиною віршованого рядка в досліджуваній поетичній збірці. Підмічено збільшення строфи за рахунок скорочення рядка, що також може бути вмотивоване особливостями змістового й експресивного навантаження твору.