СИНОНІМІЯ ТА ТЕРМІНОЛОГІЧНА ВАРІАНТНІСТЬ В АНГЛІЙСЬКІЙ ЮРИДИЧНІЙ ТЕРМІНОСИСТЕМІ

Анотація

У статті комплексно досліджено синонімічні відношення в англійській юридичній терміносистемі та їх співвідношення з термінологічною варіантністю. Обґрунтовано, що вимога точності й однозначності юридичного терміна не усуває синонімії як об’єктивного наслідку історичної багатошаровості правничої англійської мови, співіснування різних правових систем і юрисдикцій, галузевої диференціації, розвитку правових понять та інституційної багатомовності. Запропоновано розмежовувати абсолютну, функціональну, контекстуальну й дефініційну синонімію. Показано, що абсолютна взаємозамінність у правничому дискурсі є винятковою, тоді як переважають відносні відповідники, семантичний обсяг яких збігається лише в конкретній галузі, жанрі або процесуальній ситуації. Окремо систематизовано графічно-орфографічні, морфологічні, синтаксичні й абревіатурні варіанти термінів та визначено критерії їх відмежування від синонімів. На матеріалі авторської вибірки з 456 англійських юридичних термінів уточнено зміст синонімічних рядів lawyer – attorney – counsel; claimant – plaintiff – applicant – petitioner; judgment – decision – ruling – order; agreement – contract – covenant; crime – offence – wrongdoing; damages – compensation – indemnity – restitution – reparation. Кількісний аналіз засвідчив, що 40% досліджених одиниць залучені до синонімічних відношень, а 11% представлені варіантними формами. Зроблено висновок, що для правотворення, перекладу й професійної комунікації важливим є не формальне усунення всіх паралельних найменувань, а їх функціональне маркування, дефініційне впорядкування та послідовний вибір нормативного терміна в межах конкретного документа