ОЗНАКИ ЖАНРОВОГО РОЗМАЇТТЯ У НІМЕЦЬКІЙ МІЛІТАРНІЙ ЛІТЕРАТУРІ ЧАСІВ ПЕРШОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ

Анотація

У статті розглядається жанрове розмаїття німецької військової літератури періоду Першої світової війни та повоєнного періоду. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю переоцінки тогочасної літературної спад- щини як одного з першоджерел, що дозволяє виявити зміни у менталітеті людей, їхню воєнну травму та формування антиномічних настроїв у європейській культурі. У статті зазначено, що Перша світова війна стала не лише військовою поразкою Німеччини, а й національним переосмисленням, яке згодом віддзеркалилось в її літературі. У роботі використано історико-літературну та порівняльну методику. Дослідження включає кілька тематичних частин. У першому розділі пропонується огляд сучасного стану дослідження теми Першої світової війни з позицій вітчизняної та зарубіжної історіографії. Друга і основна частина статті присвячена аналізу основних родових видів німецької військової літератури. Виявлено три основних напрямки. По-перше, це документально-епістолярні жанри, зокрема фронтові щоденники (Kriegstagebücher), листи (Feldpostbriefe), окопні газети (Schützengrabenzeitungen), які є першим експериментом у спробі відобразити справжню повсякденну реальність війни без ілюзій, створюючи ефект «реалізму очевидця». По-друге, це автобіографічна та мемуарна проза, яка еволюціонувала від патріотичної позиції до антивоєнної. Особливу увагу приділено впливу експресіонізму на драматургію та поезію тієї доби. Аналіз поетичних творів засвідчує перехід від сліпого мілітаризму до «крику» протесту й пацифізму. У висновках наголошується, що жанрова палітра німецької воєнної літератури надзвичайно різноманітна і стала результатом спроб письменників осмислити катастрофічний досвід війни. Вона пройшла шлях від героїзації до дегуманізації та трагічного гуманізму, заклавши основи для подальшого розвитку європейської антивоєнної традиції ХХ століття