ІННОВАЦІЙНІ ПРОЦЕСИ В СЛОВОТВОРЕННІ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ

Анотація

У статті розглянуто сучасні інноваційні процеси в словотворенні української мови, що зумовлені суспільними, культурними та технологічними змінами. Проаналізовано способи творення нових слів, особливості запозичень, активізацію словотвірних моделей та роль цифрового середовища у формуванні нової лексики, зʼясовано роль внутрішньомовних і позамовних чинників у формуванні словотвірних інновацій. Установлено, що сучасне українське словотворення характеризується високою продуктивністю, відкритістю до мовних інновацій і водночас збереженням національних словотвірних традицій. Обґрунтовано, що словотвірні інновації – закономірний наслідок взаємодії внутрішньомовних і позамовних чинників. До внутрішньомовних належать продуктивність словотвірних типів, тенденція до мовної економії, аналогійні процеси, прагнення до системності, уніфікації словотвірних моделей. Позамовні чинники – глобалізаційні процеси, розвиток цифрових технологій, інтенсивне міжнародне спілкування, науково-технічний прогрес, суспільно-політичні трансформації, активізація міжкультурної комунікації. Зʼясовано, що їхня взаємодія визначає інтенсивність поповнення словникового складу сучасної української мови новими лексичними одиницями. Особливу увагу приділено впливу цифровізації, глобалізації, медіа, соціальних мереж на поповнення словникового складу української мови. Висока продуктивність словотвірних моделей засвідчує здатність української мови оперативно реагувати на сучасні комунікативні потреби, зберігаючи національну своєрідність. Доведено, що найпродуктивніші способи словотвору – афіксація, словоскладання, деривація від абревіатур, творення фемінітивів, засвоєння іншомовних елементів. Зроблено висновок, що нові словотвірні моделі забезпечують динамічне поповнення словникового складу, розширюють виражальні можливості української мови, сприяють її подальшому розвитку.