СТИЛІСТИЧНА СПЕЦИФІКА ЕКСПРЕСИВНО МАРКОВАНИХ ЛЕКСЕМ У ЗБІРЦІ ПУБЛІЦИСТИКИ О. ЗАБУЖКО «І ЗНОВ Я ВЛІЗАЮ В ТАНК…»

Анотація

Статтю присвячено дослідженню стилістичних параметрів емоційно-експресивних лексичних одиниць у збірці О. Забужко «І знов я влізаю в танк…». Зокрема в публікації звернено увагу на мультидимензійний характер прецедентного когезіоніма, тобто заголовка розгляданої збірки. Проаналізовано стилістичні ресурси за дев’ятьома групами експресивів із десяти традиційних: 1) назви почуттів та похідні від них деривати; 2) слова на позначення емоційної оцінки явищ дійсности; 3) лексеми з експресивним компонентом конотативного значення; 4) лексичні одиниці з експресивно-синонімічною семантикою; 5) урочисті слова; 6) лексичні засоби стилістично знижених категорій; 7) слова з експресивно чи емоційно маркованими засобами деривації; 8) поетизми; 9) експресивні вигуки. Серед аналізованого лексичного матеріалу не засвідчено тільки групи слів дитячого мовлення. О. Забужко, описуючи перипетії не лише вітчизняної історії, зокрема українсько-російської війни, а й світового інформаційного протиборства, послуговується всією перерахованою вище палітрою експресем із метою щонайбільшого впливу на психоемоційну сферу читача. Письменниця використовує назви найвищих ступенів психічних станів для створення більшої виразности повідомлень, а також дієслова, утворені від іменників на позначення почувань особи, що здійснюють ціннісне ранжування інтенсивних градацій процесу. Для ідіостилю авторки характерні оцінні ад’єктиви, стилістичні прийоми та тропи, слова, які набувають експресивности, уживаючись у переносному значенні, емоційно-експресивні деривати з меліоративними та пейоративними суфіксами. Для номінації складних оцінок та емоцій О. Забужко вдається до творення ад’єктивів-композитів, які виконують функції епітетів. У публіцистиці письменниця послуговується урочистими словами для вираження поваги, здивування, захоплення величчю подій тощо. Нових емоційно-переможних, оптимістичних сенсів набувають християнські біблійно-сакральні лексичні формули, первісно характерні для конфесійного стилю. Частину подібних слів використано для передачі іронійного, зневажливого або саркастичного ставлення. Такій меті слугують і лексичні засоби найнижчого в морально-етичному плані шару. Спорадично вжито емоційні вигуки. Експресеми, котрими щедро рясніє досліджувана публіцистика О. Забужко, є віддзеркаленням індивідуального світобачення й майстерности письменниці, її особливого ідіостилю, у межах якого реалізовано нові емоційні смисли, стилістичні відтінки авторських роздумів про непрості й актуальні проблеми сьогодення.