МОВНИЙ І ПЕРЕКЛАДАЦЬКИЙ АСПЕКТИ ДОСЛІДЖЕННЯ ЛЕКСИЧНИХ ІННОВАЦІЙ

Анотація

Статтю присвячено всебічному аналізу лексичних інновацій в англійській мові. У роботі розглянуто особливості формування, функціонування й класифікації нових лексичних одиниць, зокрема неологізмів, оказіоналізмів та неосемантизмів, що виникають унаслідок розвитку цифрових технологій, появи нових професій, соціальних явищ та комунікативних потреб. Узагальнено ключові наукові підходи до визначення природи лексичних новотворів, проаналізовано критерії їх ідентифікації, зокрема денотативний, темпоральний, структурний, лексикографічний і суб’єктивний. Окрему увагу приділено етапам становлення інноваційної лексики від первинного індивідуального вживання до її широкого поширення, лексикалізації та закріплення в словниковому складі мови. Особливий акцент зроблено на антропосемізмах як найбільш продуктивній групі інновацій, що вербалізує нові соціальні ролі, професійні ніші, поведінкові моделі та характеристики особистості. Показано, що такі одиниці часто мають культурно специфічні конотації, які є складними для відтворення засобами української мови. Проаналізовано основні труднощі перекладу неологізмів, серед яких відсутність відповідників, семантична багатозначність, контекстуальна залежність та прагматична насиченість. На основі емпіричного матеріалу визначено найбільш уживані способи перекладу: описовий переклад, функціональний аналог, калькування, транскрибування, семантичні заміни та лексико-граматичні трансформації. Доведено, що описовий переклад є домінувальним, оскільки дозволяє найточніше передати зміст одиниць, які ще не пройшли процесів узуалізації та залишаються малозрозумілими для носіїв української мови. Робота підкреслює важливість системного підходу до вивчення нової лексики та необхідність подальшого дослідження перекладацьких стратегій, що забезпечують адекватність міжмовної комунікації в умовах постійного оновлення мовної системи.