СЕМАНТИКА І ПРАГМАТИКА ФРАЗЕОЛОГІЇ УКРАЇНСЬКОЇ ТА АНГЛІЙСЬКОЇ МОВ У КОНФЛІКТНОМУ ДИСКУРСІ

Анотація

Статтю присвячено комплексному зіставному аналізу семантичних і прагматичних характеристик конфліктогенної фразеології української та англійської мов, що функціонує в конфліктному дискурсі. Дослідження ґрунтовано на фактичному матеріалі й демонструє, що фразеологічні одиниці відіграють ключову роль у вербалізації різних типів конфліктних ситуацій, оскільки фіксують моделі поведінки, культурні уявлення про допустиме / недопустиме протистояння та способи оцінювання дій учасників взаємодії. У статті обґрунтовано, що конфліктогенність фразеологізмів визначувана їх здатністю описувати, інтенсифікувати або інтерпретувати різні форми конфлікту – вербального, фізичного, психологічного чи змішаного. На основі систематизації українського й англійського фразеологічного матеріалу виокремлено чотири симетричні лексико-семантичні поля: «Вербальний конфлікт», «Фізичний конфлікт», «Гібридний конфлікт» і «Контекст конфлікту». Кожне поле має власну структуру, метафоричну природу та набір прагматичних функцій. Показано, що українська фразеологія переважно актуалізує конфлікт, який відбувається «тут і тепер», наголошуючи на динаміці сварки, емоційній напрузі та агресивних діях суб’єкта. Значна частина одиниць відтворює невеликі побутові або ситуативні сутички, а також поєднання вербальної та фізичної агресії. Натомість англійська фразеологія частіше репрезентує масштабні чи інтенсивні конфлікти, зокрема з силовою образністю, а також вирізняється наявністю сталих виразів, що позначають пом’якшення або завершення суперечки, чого не спостерігаємо в українському мовному матеріалі. У полі «Гібридний конфлікт» виявлено фразеологізми, що поєднують фізичні, психологічні й комунікативні механізми тиску. Поле «Контекст конфлікту» демонструє найбільшу культурно зумовлену асиметрію між двома мовами: англійська фразеологія активно кодує стратегії уникнення, маніпулятивні схеми або соціальні ролі спостерігача, тоді як українська система частіше фіксує передконфліктні та постконфліктні стани, підтримку або заохочення агресивної поведінки. Узагальнено, що обидві мови мають високий потенціал для формування конфліктогенної фразеології, однак відмінності метафоричних моделей, масштабності описуваних ситуацій та прагматичних функцій одиниць відображають специфіку національних когнітивних і комунікативних норм. Дослідження підкреслює важливість залучення фразеологічних ресурсів до аналізу конфліктної комунікації та визначає перспективи класифікації фразеологізмів на рівні дрібніших лексико-семантичних груп з урахуванням автентичних ситуацій уживання.