ДИСКУРС ОНЛАЙН-НАВЧАННЯ ЧЕРЕЗ ЛЕМИ Й КОЛОКАЦІЇ: КОРПУСНИЙ МЕТОДОЛОГІЧНИЙ ПІДХІД
DOI:
https://doi.org/10.32782/2522-4077-2025-214.1-5Ключові слова:
семантика, прагматика, дискурс-аналіз, академічний дискурс, корпусна лінгвістика, леми, колокації, лексична частотністьАнотація
У статті досліджено, як онлайн-навчання репрезентується в академічному дискурсі. Проаналізовано частотність лексем і колокаційні моделі у спеціально сформованому корпусі наукових текстів (приблизно 990 000 токенів), що охоплює рецензовані наукометричні публікації. Такий корпус слугує базою для вивчення повторюваних лем і усталених словосполучень. У центрі уваги – лексеми на зразок student, engagement, platform, satisfaction, які формують домінантні наративи про ефективність, залученість і функціонування інституцій. Метою дослідження є виявлення того, як мова академічних текстів відображає ключові освітні запити, пов’язані з цифровим навчанням. Аналіз зосереджено на частотних лемах (student, learning, education, platform) та їхніх колокаційних зв’язках, які досліджувалися за допомогою платформи Sketch Engine. Особливу увагу приділено стійким словосполученням на зразок student engagement, online learning platform, learning satisfaction, що відображають фокус на результативність, ефективність і орієнтацію на здобувача освіти. Результати засвідчують, що дискурс онлайн-освіти характеризується лексичною передбачуваністю та оцінною структурованістю. Частотні сполучення модифікаторів з абстрактними іменниками, зокрема online, learning, student, сигналізують не лише про стилістичні норми академічного письма, а й про концептуальні рамки, в яких здійснюється осмислення цифрової педагогіки. Поглиблений аналіз леми student демонструє схильність до зображення здобувача освіти переважно як об’єкта оцінювання та споживача структурованого контенту. Водночас наявність термінів, що позначають емоційні, соціальні та інтеракційні аспекти, свідчить про усвідомлення ширшого гуманістичного виміру досвіду навчання. Загалом результати вказують на те, що академічні тексти про онлайн-освіту тяжіють до репрезентації навчального процесу крізь призму інституційних показників, педагогічної ефективності та вимірюваних освітніх результатів.
Посилання
Demyanchuk Y. Term-combination in the context of corpus-applied translation studies. Polonia University Scientific Journal. 2023. Vol. 59. № 4. P. 16–22. DOI: https://doi.org/10.23856/5902
Wei Y., Speelman D., Evers-Vermeul J. Applying collocation analysis to Chinese discourse: a case study of causal connectives. Lingua Sinica. 2020. Vol. 6. № 1. P. 1–24. DOI: https://doi.org/10.2478/linguasinica-2020-0004
Qassem M. Style and meaning in translations of the Qur'anic verb-noun collocations into English. PSU Research Review. 2021. Vol. 5. № 3. P. 201–214. DOI: https://doi.org/10.1108/prr-12-2020-0041
Liu H., Christiansen T., Baumgartner W., Verspoor K. Biolemmatizer: a lemmatization tool for morphological processing of biomedical text. Journal of Biomedical Semantics. 2012. Vol. 3. № 1. DOI: https://doi.org/10.1186/2041-1480-3-3
Suparno D., Abshar U., Mulyadi M., Iroth S. Collocation of English, Arabic, and Indonesian COVID-19 terms. Arabiyat: Jurnal Pendidikan Bahasa Arab dan Kebahasaaraban. 2021. Vol. 8. № 2. P. 189–208. DOI: https://doi.org/10.15408/a.v8i2.22300
Březina V., McEnery T., Wattam S. Collocations in context. International Journal of Corpus Linguistics. 2015. Vol. 20. № 2. P. 139–173. DOI: https://doi.org/10.1075/ijcl.20.2.01bre
Prihantoro P. A collocation analysis of ‘energy’ in Brown Family Corpus. E3S Web of Conferences. 2022. Vol. 359. DOI: https://doi.org/10.1051/e3sconf/202235903012
Alwazna R. Issues on the translation of certain English collocations into Arabic: from collocations to free constructions in the target language. English Linguistics Research. 2018. Vol. 7. № 3. P. 51–58. DOI: https://doi.org/10.5430/elr.v7n3p51
Stulpinaitė M., Horbačauskienė J., Kasperavičienė R. Lingvistinių kolokacijų vertimo ypatumai. Studies About Languages. 2017. № 29. DOI: https://doi.org/10.5755/j01.sal.0.29.15056
Pellicer‐Sánchez A. Learning L2 collocations incidentally from reading. Language Teaching Research. 2015. Vol. 21. № 3. P. 381–402. DOI: https://doi.org/10.1177/1362168815618428
Nizonkiza D., Poel K. Teachability of collocations: the role of word frequency counts. Southern African Linguistics and Applied Language Studies. 2014. Vol. 32. № 3. P. 301–316. DOI: https://doi.org/10.2989/16073614.2014.997061
Izwaini S. The translation of Arabic lexical collocations. Translation and Interpreting Studies. 2016. Vol. 11. № 2. P. 306–328. DOI: https://doi.org/10.1075/tis.11.2.09izw
Potts A., Bednarek M., Caple H. How can computer-based methods help researchers to investigate news values in large datasets? A corpus linguistic study of the construction of newsworthiness in the reporting on Hurricane Katrina. Discourse & Communication. 2015. Vol. 9. № 2. P. 149–172. DOI: https://doi.org/10.1177/1750481314568548
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.






