ДИСКУРС ОНЛАЙН-НАВЧАННЯ ЧЕРЕЗ ЛЕМИ Й КОЛОКАЦІЇ: КОРПУСНИЙ МЕТОДОЛОГІЧНИЙ ПІДХІД

Анотація

У статті досліджено, як онлайн-навчання репрезентується в академічному дискурсі. Проаналізовано частотність лексем і колокаційні моделі у спеціально сформованому корпусі наукових текстів (приблизно 990 000 токенів), що охоплює рецензовані наукометричні публікації. Такий корпус слугує базою для вивчення повторюваних лем і усталених словосполучень. У центрі уваги – лексеми на зразок student, engagement, platform, satisfaction, які формують домінантні наративи про ефективність, залученість і функціонування інституцій. Метою дослідження є виявлення того, як мова академічних текстів відображає ключові освітні запити, пов’язані з цифровим навчанням. Аналіз зосереджено на частотних лемах (student, learning, education, platform) та їхніх колокаційних зв’язках, які досліджувалися за допомогою платформи Sketch Engine. Особливу увагу приділено стійким словосполученням на зразок student engagement, online learning platform, learning satisfaction, що відображають фокус на результативність, ефективність і орієнтацію на здобувача освіти. Результати засвідчують, що дискурс онлайн-освіти характеризується лексичною передбачуваністю та оцінною структурованістю. Частотні сполучення модифікаторів з абстрактними іменниками, зокрема online, learning, student, сигналізують не лише про стилістичні норми академічного письма, а й про концептуальні рамки, в яких здійснюється осмислення цифрової педагогіки. Поглиблений аналіз леми student демонструє схильність до зображення здобувача освіти переважно як об’єкта оцінювання та споживача структурованого контенту. Водночас наявність термінів, що позначають емоційні, соціальні та інтеракційні аспекти, свідчить про усвідомлення ширшого гуманістичного виміру досвіду навчання. Загалом результати вказують на те, що академічні тексти про онлайн-освіту тяжіють до репрезентації навчального процесу крізь призму інституційних показників, педагогічної ефективності та вимірюваних освітніх результатів.