КОЛЬОРОВІ КОДИ «ЛІСОВОЇ ПІСНІ»: ІНТЕРПРЕТАЦІЯ СИМВОЛІКИ БАРВ У ДРАМІ-ФЕЄРІЇ ЛЕСІ УКРАЇНКИ
DOI:
https://doi.org/10.32782/2522-4077-2025-214.2-2Ключові слова:
колір, символ, синтез, образ, драма-феєрія, ремарки, кольористичний перифразАнотація
У статті представлена спроба інтерпретації кольорової символіки драми-феєрії Лесі Українки «Лісова пісня». Досліджено кольорові домінанти твору, що дало можливість глибше осягнути зміст тексту, відкрити заховані в ньому смисли, потрапити в незбагнений світ художнього слова. Інтерпретовано значення образів-символів, як-то верба, калина, квіти, кров, вогонь, вовк, сон, багряниця, волосся, ніч. Показано, що вербальні відповідники кольору в «Лісовій пісні» утворюються шляхом номінування барви; використанням кольористичного перифразу, коли назви барви не використовується, але явища описуються з урахуванням їхніх кольористичних характеристик.Колір допомагає в утворенні художніх засобів (метафор, порівнянь, метонімій, епітетів). Леся Українка часто використовує відтінки, послуговується словами «ясно», «ясний», «блискучий», «блиски світла», «поблискують барвами», «чисто», «темний», «темрява», «морок» тощо. Доведено, що білого кольору в «Лісовій пісні» найбільше, він домінує в пролозі, у першій та третій діях драми. Білий колір має позитивне й негативне значення: світла, сонця, життя, вічності, святості, радості, добра, краси, початку всіх можливостей і смерті, холоду, фізичного й душевного болю. Другим за частотою використання є червоний колір.Червоний займає першу позицію в другій дії драми-феєрії. Червоний є символом любові, пристрасті, жагучих емоцій, але й страждання, крові, ран, смерті, вогню. Чорний повторюється 21 раз, жовтий (золотий) – 20 разів, зелений – 17 разів, синій (блакитний) – 12 разів, сірий, попелястий згадуються двічі, брунатний, карий (2 рази). Колір допомагає письменниці виразити свої думки й почуття. У використанні кольору полягає одна з найбільш індивідуальних рис авторського бачення світу і втілення його в художній практиці.
Посилання
Вічна загадка любові: Літературна спадщина Григора Тютюнника. Спогади про письменника / упоряд. А. Шевченко. Київ : Рад. письменник, 1988. 495 с.
Ісаєнко Л. Смислові параметри кольорового універсаму «Лісової пісні» Лесі Українки. Волинь філологічна: текст і контекст. 2008. Вип. 5(1). С. 19–29.
Українка Леся. Лісова пісня. Твори: В 2 т. Київ : Наукова думка. Т. 2: Драматичні твори. 1987. 728 с.
Потапенко О., Дмитренко М., Потапенко Г. та ін. Словник символів. Київ : Народознавство, 1997. URL: https://shorturl.cusu.edu.ua/1gj (дата звернення: 10.11.2024).
Cirlot J. E. A dictionary of symbols. London, 2001. 507 p. URL: https://shorturl.cusu.edu.ua/1gi (дата звернення: 30.05.2025).
Поліщук Я. Міфологічний горизонт українського модернізму. Івано-Франківськ : Лілея-НВ, 2002. 392 с.
Агеєва В. П. Поетеса зламу століть. Творчість Лесі Українки в постмодерній інтерпретації. Київ : Либідь, 2001. 264 с.
Кошова І. О. Червоний і чорний у творчості Івана Нечуя-Левицького (фрагмент). Вісник Черкаського університету. Серія «Філологічні науки». 2018. Вип. 1(1). С. 18–25.
Кошова І. О. За словом колір: Інтерпретації художніх текстів. Черкаси : Видавець Ю. А. Чабаненко, 2017. 182 с.
Зборовська Н. В. Психоаналіз і літературознавство: Посібник. Київ : Академвидав. 2003. 392 с.
Рисак О. О. «Найперше – музика у Слові»: Проблеми синтезу мистецтв в українській літературі кінця ХІХ – початку ХХ ст. Луцьк : Вежа, 1999. 440 с.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.






