ВЕРБАЛІЗАЦІЯ НЕГАТИВНИХ ЕМОЦІЙНИХ СТАНІВ (НА МАТЕРІАЛІ ГОРОРІВ СТІВЕНА КІНГА ТА ПАТРІКА ЗЮСКІНДА)

Анотація

Стаття присвячена дослідженню вербалізації негативних емоційних станів у художньому дискурсі, зокрема на матеріалі романів «Мізері» Стівена Кінга та «Парфуми. Історія одного вбивці» Патріка Зюскінда.Об’єктом аналізу слугують страх, відраза, злість, відчай, огида та інші психоемоційні стани, які відіграють важливу роль у розкритті внутрішнього світу персонажів і побудові художнього світу творів. У центрі уваги – лінгвостилістичні, комунікативно-прагматичні й семантичні засоби вираження емоцій: від лексем зі значенням емоцій до складних метафоричних конструкцій, синтаксичних розривів, внутрішніх монологів, а також репрезентації тілесних реакцій як форми мовної об’єктивації психічних станів. Представлена наукова розвідка також акцентує увагу на особливостях авторських ідіостилів, які зумовлюють різний ступінь експліцитності емоційного контенту: експресивна, подекуди шокуюча стилістика Кінга протиставляється вишуканій, завуальованій стилістиці Зюскінда, зорієнтованій на образи сприйняття ароматів. Проаналізовано понад 300 прикладів мовної репрезентації емоцій, дібраних з оригінальних текстів англійською та німецькою мовами, а також відповідних українських перекладів. У роботі розглянуто, як вербалізовані негативні емоції впливають на інтерпретацію персонажів, розвиток сюжету та формування атмосфери твору.Також окреслено зв’язок між емоційним станом і вибором мовних засобів, що відображають суб’єктивне бачення авторів. Проведений аналіз підтвердив наукову думку про те, що вербалізація негативних емоційних станів є потужним інструментом для характеристики персонажів, конструювання атмосфери твору та донесення авторської ідеї. Результати дослідження можуть бути використані в контексті лінгвостилістичних аналізів художніх текстів, у перекладознавстві, а також для подальших досліджень лінгвістики емоцій.