ДОСЛІДЖЕННЯ ФРАЗЕОЛОГІЧНИХ ОДИНИЦЬ ІЗ КОМПОНЕНТОМ НАЙМЕНУВАННЯ КОЛЬОРУ. КОЛОРОНІМИ «ЧЕРВОНИЙ» ТА «ЧОРНИЙ» У СКЛАДІ УКРАЇНСЬКИХ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ (ЧЕРВОНИЙ – ТО ЛЮБОВ, А ЧОРНИЙ – ТО ЖУРБА!)

Анотація

У статті здійснено комплексне лінгвістичне дослідження фразеологічних одиниць української мови, що містять колороніми «червоний» та «чорний». Основна увага приділена семантичному аналізу, типологізації, структурним особливостям і символіці зазначених кольорів у фразеологічному контексті. Виявлено, що ці колороніми мають високий ступінь фразеологічної продуктивності: «червоний» трапляється у 149, а «чорний» – у 117 фразеологізмах. Усі ці вирази функціонують як важливий засіб етнокультурного кодування інформації, передаючи унікальні особливості українського національного менталітету, історичного досвіду, емоційно-психологічного стану народу. Застосовано низку методів дослідження: описовий, семантико-стилістичний, контекстуальний аналіз, класифікація за типами тропів (порівняння, метафора, метонімія), кількісний аналіз корпусу фразеологізмів. Авторка також проводить міждисциплінарний огляд, залучаючи матеріали з когнітивної лінгвістики, етнолінгвістики та семіотики культури. Дослідження має практичну цінність для викладання української мови як іноземної, лексикографічної роботи, створення навчально- методичних посібників і підручників. У контексті сучасних гуманітарних студій робота поглиблює уявлення про функціонування колористичних елементів у мові як інструментів концептуалізації світу. Окрему увагу приділено перспективам подальших студій у галузі фразеологічної колористики: зокрема, планується аналіз фразеологізмів з іншими кольорами оптичного спектра, що дозволить розширити уявлення про колір як культурно зумовлену семантичну категорію. Результати дослідження сприяють глибшому розумінню мови як носія колективної пам’яті, культурного коду та засобу збереження національної ідентичності.