МІФОЛОГІЧНИЙ ПІДТЕКСТ ОПОВІДАННЯ «СЕРПЕНЬ» Б. ШУЛЬЦА

Анотація

Вітчизняне шульцезнавство останнім часом переживає розквіт і йде міфокритичним шляхом, намагаючись осягнути наскрізні образи, мотиви й колізії творів Б. Шульца. Але сприйняття міфологізму Б. Шульца як індивідуально-авторського і допомагає висвітлити підтекст його творів, і водночас звужує спектр можливостей проникнення у нього, оскільки авторське переважно не потребує розпізнавання, лише описання, а результати описання так само вимагають узагальнень, але ж такі узагальнення вимушено схематизують підхід і не несуть відкриттів. Проте якщо абстрагуватися від розуміння міфологізму Б. Шульца як специфічно авторського і подивитися на нього із загальноміфологічних закономірностей і критеріїв, він може розкритися несподіваними смислами. Метою нашої розвідки є міфокритичний аналіз сюжету першого в книзі «Корицеві крамниці» оповідання «Серпень» із загальноміфологічних підстав і у контексті базової міфологічної картини світу.Оповідання Б. Шульца дивовижні не лише за стилем, а й за сюжетикою, і щоб зрозуміти її, отримати пояснення, що відбувається і чому герої оповідань таки диваки і поводять себе саме таким чудацьким чином, треба з’ясувати їхні міфологічні характери й функції – побачити їхні ролі в міфологічній картині світу.Сюжет оповідання «Серпень» Б. Шульца базується на міфологічній картині світу, яка розподілена на сакральну, профанну і хтонічну зони й представлена найголовнішими своїми фігурами: деміургом, Великою Богинею й трикстером, причому дія відбувається у відсутності деміурга, коли природа без його керівництва залишається сам на сам і над світом панує Велика Богиня плодючості, в таємницю якої стає посвяченим хлопчик-оповідач, що змінює його світорозуміння і робить його майбутнім, наступним деміургом. Зустріч із трикстером у фіналі оповідання підтверджує деміургічні повноваження хлопчика-оповідача.