ЛІТЕРАТУРОЗНАВЧІ ДОСЛІДЖЕННЯ ТАНАТОЛОГІЧНИХ МОТИВІВ УКРАЇНСЬКОЇ ПРОЗИ ХІХ – ХХ СТОЛІТЬ
DOI:
https://doi.org/10.32782/2522-4077-2025-213-34Ключові слова:
танатологія, уявлення про смерть, життя і смерть, танатологічні мотиви прози, ерос, суїцид, танатологічна символікаАнотація
Одним із актуальних напрямків розвитку сучасної літературознавчої науки є дослідження танатологічної тематики, відображеної у різних жанрах сучасної художньої літератури та попередніх етапів її історичного розвитку. В українському літературознавстві відповідні дослідження усе ще перебувають на початковій фазі, хоча з кінця ХХ – початку ХХ ст. їх кількість, як і тематичний діапазон векторів танатологічних зацікавлень, починає стрімко зростати. Втім, загалом танатологічна проблематика, відображена у прозових творах українських письменників усе залишається недостатньо опрацьованою й потребує подальших дослідницьких пошуків. У цьому і вбачаємо актуальність нашого дослідження, мета якого полягає в аналізі та систематизації питань теоретичного осмислення та термінологічного означення танатологічної проблематики у працях українських літературознавців. Завданнями нашої розвідки є характеристика літературознавчих досліджень танатологічних мотивів української прози ХІХ – ХХ століть. Унаслідок проведеного дослідження було встановлено, що: 1) в українській літературознавчій думці танатологічна проблематика починає активно досліджуватися починаючи з кінця ХХ – початку ХХІ ст.;2) значна частина літературознавчих танатологічних досліджень стосується творам української прози межі ХІХ – початку ХХ ст. (твори І. Франка, В. Стефаника, Марка Черемшини, Ю. Федьковича та ін.); 3) серед досліджень, присвячених танатологічній проблематиці української прози першої половини ХХ ст. важливе місце посідають як статті узагальнено-аналітичного характеру, що розглядають відображену у них ідеологему смерті загалом, так і розвідки, які стосуються окремих письменницьких персоналій (В. Винниченка, М. Хвильового, Ю. Яновського, В. Підмогильного, Б. Антоненка-Давидовича та ін.); 4) у аналогічних дослідженнях української прози другої половини ХХ – початку ХХІ ст. досліджено танатологічну семантику творчості Гр. Тютюнника, В. Кисіля, М. Матіос, С. Жадана, Є. Пашковського та ін.; 5) найбільш продуктивними напрямками танатологічних досліджень української прози кінця ХІХ – початку ХХ ст. є питання співвідношення еросу і танатосу, суїцидальні мотиви, жанрові й літературно-регіональні особливості, як от гуцульський текст або еміграційна проза.
Посилання
Бикова Т. Гуцульщина як текст в українській літературі першої третини ХХ ст.: дис. ... доктора філол. наук : 10.01.01. Київ, 2016. 446 с.
Василенко В. Модифікація травми в українській еміграційній прозі другої половини ХХ століття : дис. … канд. філол. наук : 10.01.01. Київ. 2016. 443 с.
Ленська С. В. Українська мала проза 1920 – 1960-х років: ідейно-тематичні домінанти, жанрові моделі і стильові стратегії : дис. … доктора філол. наук : 10.01.01. Київ, 2015. 470 с.
Легкий М. Танатопоетика прози Івана Франка: тривіалізація смерті. Toronto Slavic Quaterly. 2016. Вип. 58. С. 3–9.
Наконечна Л. Мотив смерті у структурі тексту Василя Стефаника. Мова і культура. 2009. № 7. С. 233–240.
Нестелєєв М. На межі: Суїцидальний дискурс українського модернізму. Київ : Академвидав, 2013. 254 с.
Салій О. Гуцульський текст української прози кінця ХІХ – початку ХХ ст. : дис. … канд філол. наук. : 10.01.01. Львів, 2017. 248 с.
Суворова Л. Концепт смерті в малій прозі раннього українського модернізму: архетипно-міфологічна і філософська інтерпретація : дис. … канд. філол. наук : 10.01.01. Житомир, 2016. 201 с.
Суворова Л. Літературні моделі взаємодії Еросу й Танатосу в українській літературі доби раннього модернізму. Перша спроба. Студентська наукова творчість : збірник матеріалів. Київ, 2010. С. 98–104.
Харлан О. Моделі катастрофізму в українській і польській прозі міжвоєнного двадцятиліття : автореф. дис. ... докт. філол. наук : 10.01.05. Київ, 2008. 420 с.






