ВЛАСНІ НАЗВИ ПРОСТОРОВИХ ОБ'ЄКТІВ НА ВЕНЕРІ

Анотація

Мета дослідження – описати особливості найменувань просторових об’єктів на Венері, зокрема венусооронімів і венусохоронімів – власних назв денотатів вертикального (гір, каньйонів, кратерів тощо) і горизонтального (долин, областей, рівнин тощо) членування.Переважають складені назви (56,01 %), утворені синтаксичним способом; простими є лише найменування кратерів, утворені шляхом власне семантизації. Астрономічні терміни входять до складу 56,01 % онімів, антропоніми – 48,38 %, теоніми – 37,44 %, власні назви міфічних істот – 18,48 %. Майже в усіх венусо- німів епонімами є субстантиви жіночого роду. Прості конструкції мають мотивацію меморіальну (24,32 %) або номінальну (19,46 %); складені – комбіновану: сутнісна поєднується з номінальною (51,36 %) або меморіальною (4,38 %). 93,99 % венусонімів є новими, 6,01 % – новітніми структурами. Аналізовані пропріативи належать переважно до запозичених (транслітерованих із різних мов через посередництво латинської мови) або комбінованих власних назв. Це штучні оніми з відомою, але здебільшого непрозорою етимологією.Більшість венусонімів затверджена Міжнародним астрономічним союзом у латинському написанні (модель «власна назва + астрономічний термін», обидва слова пишуться з великої літери); українською мовою найменування транслітеруються (не перекладаються), термін стоїть на першому місці й пишеться з малої літери, а власне назва – на другому, пишеться з великої літери, паралельно функціює в називному або родовому відмінку. У перспективі планується схарактеризувати найменування просторових об’єктів на інших планетах, їхніх супутниках та деяких астероїдах, що дозволить об’єктивно визначити особливості космотопонімії Сонячної системи.