МІЖКУЛЬТУРНІ ПАРАЛЕЛІ НЕВЕРБАЛЬНОГО СПІЛКУВАННЯ: ШЛЯХИ ДО ВЗАЄМОРОЗУМІННЯ

Анотація

Статтю присвячено вивченню особливостей використання невербальних засобів комунікації в міжкультурному спілкуванні. Вказано на важливості невербальних засобів у процесі спілкування, які не тільки дублюють і замінюють мовну комунікацію, але й підтверджують або заперечують інформацію, доповнюють зміст висловлювання. Проаналізовано „культурну” невербальну поведінку, яка притаманна окремому народові чи етнічній групі й обумовлена культурними традиціями та національним характером. Здійснено аналіз вивчення невербального спілкування в сучасній лінгвістиці, а також його значення в міжкультурній комунікації, що є важливим питанням для значного кола наукових досліджень. Охарактеризовано види жестів рук і пальців рук та вказано на їхню роль у комунікативній діяльності. Описано роль вказівних жестів, жестів схвалення, захоплення, вітання, прощання, символіку лічби, зневажливі жести тощо, які в різних країнах можуть мати зовсім протилежні значення з образливим відтінком чи відтінком погрози. Особливу увагу зосереджено на тих невербальних знаках різних народів, що можуть зумовити непорозуміння у міжкультурній взаємодії. Визначено групи народів із надмірною жестикуляцією (греки, італійці, французи тощо), а також з’ясовано, у яких країнах жестикуляцією послуговуються мінімально (представники Сходу, мусульманського світу, англійці тощо). Підсумовано, що вивчення жестів інших культур дає можливість уникнути ситуацій непорозуміння з носіями мови, відкрити для себе захопливий аспект цільової культури, пізнати, зрозуміти та з повагою поставитись до способу спілкування інших культур. Підкреслено, що опанування іншомовною вербальною системою треба доповнювати засвоєнням всього інструментарію невербального спілкування, щоб сприятиме більш ефективній та безконфліктній комунікації між представниками різних країн.