СПОСОБИ ТЕРМІНОТВОРЕННЯ В УКРАЇНСЬКІЙ ТЕРМІНОСИСТЕМІ ГАЛУЗІ ЕНЕРГЕТИКИ
DOI:
https://doi.org/10.32782/2522-4077-2025-212-21Ключові слова:
термін, термінологія, енергетична терміносистема, морфологічний спосіб словотвору, синтаксичний спосіб словотвору, словотворчі моделіАнотація
Постійний розвиток науки і техніки висуває потребу номінувати нові поняття різних галузей. Вивчення закономірностей утворення термінологічної лексики вважається одним із актуальних завдань сучасного мовознавства. У статті розглянуто процеси термінотворення в українській термінології галузі енергетики з метою виявлення у ньому домінуючих тенденцій. Мaтeрiaлoм дoслiджeння слугували українські термінологічні одиниці фахової мови, відібрані із сучасних джерел. Зосереджено увагу на морфологічному та синтаксичному способах творення терміноодиниць, які вважаються основними джерелами поповнення словникового складу сучасної української мови. Здійснено аналіз особливостей афіксації, осново- та словоскладання, абревіації. Вивчення синтаксичного способу термінотворення здійснюється шляхом аналізу терміносполук, в межах якого визначено продуктивні словотвірні моделі. Визначено відсоткове співвідношення одно- та багатокомпонентних термінів. Виявлено два структурні типи термінів: однокомпонентні і багатокомпонентні, із переважанням останніх. Для однокомпонентних термінів найбільш продуктивним є морфологічний словотвір. Терміни-деривати найчастіше утворюються суфіксальним та префіксально-суфіксальним способами. Одним із найпродуктивніших способів творення українських енергетичних термінів є основоскладання, яке частіше трапляється в однокомпонентних термінах, ніж у багатокомпонентних. Кількісно найбільшу частку серед багатокомпонентних конструкцій становлять дво- та трикомпонентні словосполуки. Абревіація застосовується для творення однокомпонентних і багатокомпонентних термінів, проте незначно поширена. В аналізованій термінології прикладів морфолого-синтаксичного способу словотвору не виявлено. Спостерігається тенденція до зростання синтаксичного способу словотвору, що пояснюється потребою постійної конкретизації багатьох понять.
Посилання
Д’яков А. С., Кияк Т. Р., Куделько З. Б. Основи термінотворення: семантичні та соціолінгвістичні аспекти : монографія. К.: Вид. дім «КМ Academia», 2000. 218 с.
Панько Т.І., Кочан І.М., Мацюк Г.П. Українське термінознавство : підручник. Львів : Світ, 1994. 216 с.
Вакуленко М. О. Українська термінологія : комплексний лінгвістичний аналіз : монографія. Івано-Франківськ : Фоліант, 2015. 361 с.
Міщенко А. Л. Лінгвістика фахових мов та сучасна модель науково-технічного перекладу: монографія. Вінниця : «Нова книга», 2013. 448 с.
Харчук Л. В. Формування та системна організація української електроенергетичної терміносистеми : дис. …канд. філол. наук : 10.02.01/ Львів. нац. ун-тет ім. І. Франка. Львів, 2017. 393 с. URL: http://surl.li/vmjomi (дата звернення: 16.07.2024).
Ріба-Гринишин О. М., Рильчук. В. Структурно-семантичні особливості англійських термінів у галузі енергозбереження. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Сер.: Філологія. 2019. № 42. Т. 2. С. 102–104.
Глосарій технічних термінів у сфері енергоефективності та відновлюваних джерел енергії / за ред. О. Масняка, С. Павлюка, І. Яремко, Г. Траяновського; пер. з нім. О. Блащук. Львів : Видавництво Львівської політехніки, 2019. 212 с.