УКРАЇНСЬКА ТЕРМІНОЛОГІЯ СФЕРИ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ І СПОРТУ: ВИТОКИ, СТАНОВЛЕННЯ, ОСОБЛИВОСТІ

Анотація

У науковій статті розглянуто витоки, специфіку становлення національної термінології сфери фізичної культури і спорту, а також її лексико-семантичні та граматичні особливості на сучасному етапі. Доведено, що теоретичне дослідження галузевих терміносистем є актуальною проблемою сучасної науки, адже наукова термінологія фіксує досягнення людей, нові наукові поняття, термінологія будь-якої галузі твориться та уніфікується разом із розвитком цієї науки. Завдання розвідки – розглянути формування спортивної термінолексики у контексті історичного розвитку фізкультурно-спортивного руху в Україні, уточнити і поглибити знання про відповідну термінолексику на сучасному етапі. Авторка показала, що українська спортивна терміносистема почала формуватися з к. ХІХ ст., із використанням надбання інших мов у цей період було закладено національну основу для її подальшого розвитку. Доведено, що поява спортивно-гімнастичних товариств та українськомовної спортивної періодики сприяли появі перших спортивних термінів. У розвідці вмотивовано, що формування спортивної терміносистеми відбувалося у тісному зв’язку з особливостями історичного розвитку фізкультурно-спортивного руху в Україні, а також в умовах входження земель України до складу інших державних утворень. Сучасну термінолексику сфери фізичної культури і спорту проаналізовано і класифіковано за лексико-семантичними парадигмами, встановлено тенденції частиномовної належности, простежено синтагматичні характеристики досліджуваної термінолексики, зафіксовано основні способи творення термінів і терміносполук, а також ненормативні терміноодиниці, до яких дібрано адекватний відповідник. Обґрунтовано необхідність спрямування фокусу наукової уваги на історичний досвід термінотворення під час подальшого вивчення спортивної термінології та її активного застосування у процесах унормування та уніфікації на сучасному етапі.