ЗІСТАВНИЙ АНАЛІЗ МОВЛЕННЄВОГО ЖАНРУ АНЕКДОТ У ЛЕКСИКОГРАФІЧНОМУ ПРЕДСТАВЛЕННІ: ЛІНГВОКОГНІТИВНИЙ АСПЕКТ
DOI:
https://doi.org/10.32782/2522-4077-2025-212-10Ключові слова:
анекдот, мовленнєвий жанр, семантика, значення, концепт, фреймАнотація
Стаття присвячена зіставному дослідженню семантики ключових одиниць сучасної англійської та української мов на позначення мовленнєвого жанру анекдот. Жанр як когнітивно-дискурсивний феномен є тематично, композиційно та стилістично відокремленою інваріантною когнітивною моделлю побудови тексту, яка задає параметри перебігу комунікативної взаємодії в межах певного лінгвокультурного простору. Анекдот є малим мовленнєвим жанром, що вибудовується навколо концепту АНЕКДОТ, який висвітлюється в площині макроконцепту ЖАНР та реалізується в низці мезоконцептів ЖАНРОВІ РІЗНОВИДИ (РОЗМОВА, БЕСІДА тощо). Він містить інформацію про комічну історію, в якій, на фоні ціннісних стереотипів, що разом поділяють / не поділяють партнери, висвітлюється деякий життєвий конфлікт. В дискурсивному плані анекдот розуміємо як короткий зв’язний емоційно-оцінний наративний текст (у динаміці та статиці), який в один із доречних моментів розгортання іншого жанру навмисно вимовляється адресантом з метою розсмішити адресата, сприяючи оптимізації сумісної діяльності. Концепт АНЕКДОТ в британському та українському етнічних колективах отримує номінації anecdote (“a short funny story about a real person or event”) та анекдот (“коротке жартівливе (здебільшого вигадане) оповідання про яку-небудь смішну подію”). Ізоморфність семантики базується на спільних семах ‘story’ та ‘оповідання’, ‘short’ та ‘короткий’, ‘funny’ та ‘жартівливий’, ‘event’ та ‘подія’. Аломорфність актуалізується додатковим компонентом ‘person’, у той час як в українській дефініції наявним є елемент ‘вигаданий’. Обидва значення виформовуються навколо спільної когнітивної моделі, структурованої акціонально-посесивним фреймом. Cпільність полягає й в тому, що головні суб’єкти представлені імпліцитно слотами ДЕХТО 1 (оповідач) та ДЕХТО 2 (слухач), а також слотом ДЕХТО 3 (суб’єкт оповідання), який активується на вербальному рівні лише в англійській дефініції. Аломорфним є компонент української фреймової структури (не) діє ТАК, що реалізується семою ‘вигаданий’, уточнений семою ‘здебільшого’. Ізоморфною є пропозиція фрейму, яка відображує те, що оповідач створює текст з необхідними для впливу якостями (ТАКИЙ 1: якість). В результаті чого бенефіціант сміється, що зафіксовано імпліцитно представленою посесивною частиною фрейму.
Посилання
Гарачковська О. Жанр анекдота на шпальтах газети «Україна Молода». Український інформаційний простір. 2019. 2(4). С. 89–98. https://doi.org/10.31866/2616-7948.2(4).2019.187422
Селіванова О. О. Сучасна лінгвістика: напрями та проблеми. Полтава : Довкілля-К., 2008. 712 с.
Славова Л. Л. Мовна особистість політика: когнітивно-дискурсивний аспект. Житомир : Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2010. 357 c.
Шевченко І. C. Когнітивно-комунікативна парадигма і аналіз дискурсу. Дискурс як когнітивно-комунікативний феномен : монографія. Харків : Константа, 2005. С. 9–21.
Dunmire P. Genre as temporarily situated social action: A Study of Temporality and Genre Activity. Written Communication. 2000. Vol. 17. № 1. P. 93–138.
Самохіна В. О. Жарт у сучасному комунікативному просторі Великої Британії та США: монографія. Х. : ХНУ імені В.Н. Каразіна, 2012. 360 с.
Боса Т. С. Теоретичні засади дослідження мовленнєвого жанру. Science and Education a New Dimension. Philology. 2018. VI (42). Iss. 149. С. 11–14.
Компаній О. Мовленнєвий жанр: лінгвостилістичний аспект. Збірник наукових праць Уманського державного педагогічного університету. 2020. (2). С. 157–164. https://doi.org/10.31499/2307-4906.2.2016.196096
Борисов О. О. Когнітивно-інформаційна параметризація діалогу у британських та українських різножанрових дискурсивних практиках: монографія. Чернігів : Десна Поліграф, 2016. 376 с.
Бассай С. М. Анекдот як мовленнєвий жанр. Наукові записки Бердянського державного педагогічного університету. 2015. Вип. V. С. 6–17.
Зубач О. Комунікативно-прагматична специфіка сучасного німецького анекдоту. In Innovative pathway for the development of modern philological sciences in Ukraine and EU countries: Scientific monograph. Volume 1. Riga, Latvia : “Baltija Publishing”, 2022. P. 575–605. https://doi.org/10.30525/978-9934-26-196-1-22
Корнєва Л. М. Про деякі типологічні риси українського анекдоту. Філологічні науки. 2009. Вип. 1. С. 55–61.
Калита О. Типи комічних текстів та особливості їх стилістичного аналізу. Лінгвостилістичні студії. 2015. Вип. 2. C. 54–61.
Cambridge Dictionary online. URL: https://dictionary.cambridge.org/dictionary/english/
Collins Cobuild English Language Dictionary online. URL: http://www.collinsdictionary.com/dictionary/english
Oxford Learner’s Dictionaries online. URL: https://en.oxforddictionaries.com/
Longman Dictionary of Contemporary English online. URL: https://www.ldoceonline.com/
Словник української мови online. Томи 1-14. URL: https://sum20ua.com
Cловник Укрліт.org. URL: http://ukrlit.org/slovnyk
Словник.ua. URL: https://slovnyk.ua
Академічний тлумачний словник сучасної української мови в 11 томах. Київ: Наукова думка, 1970-1980. Webmezha. URL: https://sum.in.ua.
Борисов О. О. Ілюзорний світ у комунікативній самопрезентації Дональда Трампа. Переяславські студії з лінгвістики та лінгводидактики: Серія «Філологія». 2024. Вип. 2(1). С. 52–57.