ЗІСТАВНИЙ АНАЛІЗ МОВЛЕННЄВОГО ЖАНРУ АНЕКДОТ У ЛЕКСИКОГРАФІЧНОМУ ПРЕДСТАВЛЕННІ: ЛІНГВОКОГНІТИВНИЙ АСПЕКТ

Анотація

Стаття присвячена зіставному дослідженню семантики ключових одиниць сучасної англійської та української мов на позначення мовленнєвого жанру анекдот. Жанр як когнітивно-дискурсивний феномен є тематично, композиційно та стилістично відокремленою інваріантною когнітивною моделлю побудови тексту, яка задає параметри перебігу комунікативної взаємодії в межах певного лінгвокультурного простору. Анекдот є малим мовленнєвим жанром, що вибудовується навколо концепту АНЕКДОТ, який висвітлюється в площині макроконцепту ЖАНР та реалізується в низці мезоконцептів ЖАНРОВІ РІЗНОВИДИ (РОЗМОВА, БЕСІДА тощо). Він містить інформацію про комічну історію, в якій, на фоні ціннісних стереотипів, що разом поділяють / не поділяють партнери, висвітлюється деякий життєвий конфлікт. В дискурсивному плані анекдот розуміємо як короткий зв’язний емоційно-оцінний наративний текст (у динаміці та статиці), який в один із доречних моментів розгортання іншого жанру навмисно вимовляється адресантом з метою розсмішити адресата, сприяючи оптимізації сумісної діяльності. Концепт АНЕКДОТ в британському та українському етнічних колективах отримує номінації anecdote (“a short funny story about a real person or event”) та анекдот (“коротке жартівливе (здебільшого вигадане) оповідання про яку-небудь смішну подію”). Ізоморфність семантики базується на спільних семах ‘story’ та ‘оповідання’, ‘short’ та ‘короткий’, ‘funny’ та ‘жартівливий’, ‘event’ та ‘подія’. Аломорфність актуалізується додатковим компонентом ‘person’, у той час як в українській дефініції наявним є елемент ‘вигаданий’. Обидва значення виформовуються навколо спільної когнітивної моделі, структурованої акціонально-посесивним фреймом. Cпільність полягає й в тому, що головні суб’єкти представлені імпліцитно слотами ДЕХТО 1 (оповідач) та ДЕХТО 2 (слухач), а також слотом ДЕХТО 3 (суб’єкт оповідання), який активується на вербальному рівні лише в англійській дефініції. Аломорфним є компонент української фреймової структури (не) діє ТАК, що реалізується семою ‘вигаданий’, уточнений семою ‘здебільшого’. Ізоморфною є пропозиція фрейму, яка відображує те, що оповідач створює текст з необхідними для впливу якостями (ТАКИЙ 1: якість). В результаті чого бенефіціант сміється, що зафіксовано імпліцитно представленою посесивною частиною фрейму.