ПРОБЛЕМА ВИРАЖЕННЯ АТТІТЮДИ ДІАЛЕКТНОЇ ТА ЛІТЕРАТУРНОЇ МОВНОЇ НОРМИ В МІСЦЕВОМУ МОВЛЕННІ
DOI:
https://doi.org/10.32782/2522-4077-2023-204-3Ключові слова:
соціолінгвістика, аттітюда, мовна аттітюда, мовна норма, діалектне мовлення, літературна норма, дескрипціяАнотація
Аттітюда як певна налаштованість, ставлення окремих людей чи груп щодо мовних варіантів, явищ і елементів сьогодні має теоретичні та емпіричні дослідження у соціолінгвістиці, етносоціології, етнолінгвістиці та соціальній психології. Констатується перехід поняття «аттітюда» у лінгвістичну площину на предметі зіставлення діалектного та літературного стратів мови в диглосійному мововживанні. Проведене дескрибування мовної системи констатує відмінність прескриптивних даних від діалектної норми. З’ясовано засади атіттюди діалектної та літературної мовної норми в місцевому мовленні, верифіковані усним мовленням у діловій сфері та в просторіччі. Констатується факт здобуття та увиразнення знань літературної мови (наприклад, у часи національного піднесення у 90-ті роки, у період Незалежної України та в час російсько-української війни), що становить певну соціальну готовність, схильність суб’єкта, що виникає за передбачення ним певної мовної ситуації і забезпечує цілеспрямований характер відповідної мовної діяльності. Визначена авторами типологія аттітюд висуває ідею спеціальної соціологічної та лінгвістичної кодифікації мовних норм. Звертає на себе увагу актуальне для наших днів збільшення свідчень тенденцій щодо реагування та відбивання в аттітюдах по відношенню до специфічних обставин (війна, переселення, голод, безробіття) та побутових колізій, що можуть бути змінені в результаті ситуаційних вимог, непередбачених або надзвичайних подій. При цьому мовними аттітюдами виражаються ставлення до військових, добровольців, працівників критичних інфраструктур, волонтерів, постраждалих, донорів, донаторів та ін. Зовнішні чинники при цьому викликають кореспондувальні поведінкові наміри: розпитування, наведення в приклад очевидного, творчий переказ побаченого, почутого, індивідуальна відмова коментувати з особистих причин. У перспективі чітка й об’єктивна аттітюда україномовних носіїв на базі законодавчих та мовноосвітніх реформ дасть позитивні результати мововживання.
Посилання
Гриценко П. Українська діалектна лексика: реальність і опис (деякі аспекти). Діалектна лексика: лексикологічний, лексикографічний та лінгвогеографічний аспекти : матеріали доповідей Міжнародної наукової конференції. Глухів : РВВ ГДПУ, 2005. С. 5–23.
Громко Т.В. Прагматика корпусу усних текстів говірки в лінгвістичному описі. Здобутки та досягнення прикладних та фундаментальних наук XXI століття : матеріали міжнародної наукової конференції, м. Черкаси, 7 серпня 2020 р. Україна : МЦНД, 2020. Т. 2. С. 89–91.
Громко Т.В., Ситник К.М. Назви на позначення їжі за текстографічними даними Центральної України. Сучасні напрями розвитку педагогіки та педагогічної психології; актуальні питання філології та мовознавства : матеріали міжнародної спеціалізованої наукової конференції, м. Тернопіль, 19 березня, 2021 р. / Міжнародний центр наукових досліджень. Вінниця : Європейська наукова платформа, 2021. С. 44–47.
Громко Т., Грабова О. Діалектні тексти як аспект вивчення рибальської лексики говірки. Матеріали Всеукраїнської наукової конференції «Актуальні питання вивчення германських, романських і слов’янських мов і літератур та методики викладання іноземних мов», 25 січня 2021 р. / ред. кол.: М.Я. Оленяк (відп. ред.) та ін. Вінниця : ДонНУ ім. Василя Стуса, 2021. С. 21–25.
Громко Т.В. Сучасна текстографія діалектоносіїв степової говірки. Наукові записки. Серія «Філологічні науки». 2019. Вип. 175. С. 29–33.
Громко Т.В. Методологія та досвід дескрипції говірки : монографія. Дніпро : Середняк Т.К., 2021. 452 с.
Закон «Про забезпечення функціонування української мови як державної» від 25.04.2019 № 2704-VIII. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2704-19#Text (дата звернення: 21.01.2023).
Дудич-Лакатош К. Належне ставлення до говірок – запорука ефективного викладання рідної мови. Contemporary Studies in Foreign Philology. 2020. С. 291–300.
Дудич-Лакатош К., Лібак Н. Закарпатська освіта крізь призму діалектної аттітюди. Філологічний часопис. 2021. Вип. 1. С. 34–44.
Клочек Л.В. Вихідні наукові положення розвитку соціальної справедливості особистості педагога. Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія «Психологічні науки». 2017. Вип. 3. Т. 2. С. 30–36.
Клочек Л.В. Соціальна справедливість у педагогічній взаємодії: психологічний вимір. Харків : Мачулін, 2018. 456 с.
Хом’як І.М. Взаємодія літературної мови і діалектів. Дивослово. 2000. № 10. С. 12–14.
Dudych-Lakatosh K. Efficiency of native language education in Transcarpathia based on a repeated questionnaire survey (2008–2018). Scientific Bulletin of Uzhhorod National University. Series Philology. 2020. № 44(2). Р. 136–140.
Kiss J. A nyelvjarasokhoz es a koznyelvhez valo viszonyulas: attitudvaltozasok a magyar nyelvkozossegben. Zoltan, A. (szerk). Nyelv, stilus, irodalom. Koszonto konyv Peter Mihaly 70. szuletesnapjara. Budapest, 1998. Р. 315–317.
Kiss J. Nyelvi attitud. Dr. Sipos Jozsef (foszerk.). Pannon enciklopedia. Budapest, 1997. Р. 321.
Kiss J. Tarsadalom es nyelvhasznalat. Szociolingvisztikai alapfogalmak. Budapest, 1995. Р. 134–149.