ПРОБЛЕМА ВИРАЖЕННЯ АТТІТЮДИ ДІАЛЕКТНОЇ ТА ЛІТЕРАТУРНОЇ МОВНОЇ НОРМИ В МІСЦЕВОМУ МОВЛЕННІ

Анотація

Аттітюда як певна налаштованість, ставлення окремих людей чи груп щодо мовних варіантів, явищ і елементів сьогодні має теоретичні та емпіричні дослідження у соціолінгвістиці, етносоціології, етнолінгвістиці та соціальній психології. Констатується перехід поняття «аттітюда» у лінгвістичну площину на предметі зіставлення діалектного та літературного стратів мови в диглосійному мововживанні. Проведене дескрибування мовної системи констатує відмінність прескриптивних даних від діалектної норми. З’ясовано засади атіттюди діалектної та літературної мовної норми в місцевому мовленні, верифіковані усним мовленням у діловій сфері та в просторіччі. Констатується факт здобуття та увиразнення знань літературної мови (наприклад, у часи національного піднесення у 90-ті роки, у період Незалежної України та в час російсько-української війни), що становить певну соціальну готовність, схильність суб’єкта, що виникає за передбачення ним певної мовної ситуації і забезпечує цілеспрямований характер відповідної мовної діяльності. Визначена авторами типологія аттітюд висуває ідею спеціальної соціологічної та лінгвістичної кодифікації мовних норм. Звертає на себе увагу актуальне для наших днів збільшення свідчень тенденцій щодо реагування та відбивання в аттітюдах по відношенню до специфічних обставин (війна, переселення, голод, безробіття) та побутових колізій, що можуть бути змінені в результаті ситуаційних вимог, непередбачених або надзвичайних подій. При цьому мовними аттітюдами виражаються ставлення до військових, добровольців, працівників критичних інфраструктур, волонтерів, постраждалих, донорів, донаторів та ін. Зовнішні чинники при цьому викликають кореспондувальні поведінкові наміри: розпитування, наведення в приклад очевидного, творчий переказ побаченого, почутого, індивідуальна відмова коментувати з особистих причин. У перспективі чітка й об’єктивна аттітюда україномовних носіїв на базі законодавчих та мовноосвітніх реформ дасть позитивні результати мововживання.