АВТОБІОГРАФІЧНИЙ ВИМІР АРХІТЕКТОНІКИ ПОЕТИЧНОГО ЦИКЛУ «НЕЧЕСТИВЕ КОХАННЯ» ЗІ ЗБІРКИ «ПАЛЬМОВЕ ГІЛЛЯ» АГАТАНГЕЛА КРИМСЬКОГО

Анотація

Лірика відомого українського орієнталіста Агатангела Юхимовича Кримського впродовж тривалого часу не отримувала належної уваги від вітчизняних літературознавців і критиків, згодом, уже в 2-й половині ХХ століття популярною стала її інтерпретація крізь призму психологізму, модернізму та літературних канонів епохи fin de siècle. Втім, багатогранність особистості Агатангела Кримського породила потребу у всебічному дослідженні його творчості, що і спричинило появу представленої розвідки, об’єктом наукових пошуків якої є ліричний цикл «Нечестиве кохання» із поетичної збірки «Пальмове гілля». Приватний епістолярій Агатангела Кримського впродовж наукового відрядження орієнталіста до Бейрута (1896–1898 роки) слугує джерелом автобіографічних відомостей, на основі яких вдається сформувати уявлення про життєвий шлях митця та синхронно простежити кореляцію між його епістолярним та ліричним щоденником. Архітектонічна будова поетичного циклу «Нечестиве кохання» безпосередньо пов’язана з біографією Агатангела Кримського. Сам поет визначив літературну форму циклу як «уривки з ліричного роману одного бідолашного дегенерата», що змушує реципієнта комплексно студіювати поезії циклу у різних площинах: досліджувати сюжетну лінію, визначати стан ліричного героя, вивчати образну систему віршованого циклу, а також аналізувати авторські інтенції, психологізм і сенси, які письменник вкладав у свої ліричні твори. У трьох книжках циклу «Нечестиве кохання» в образі професора – ліричного героя – вдається розгледіти самого автора, який розкрив перед читачами власну душу та духовний всесвіт. Від першої до останньої поезії циклу Агатангел Кримський розмірковує про кохання, прагне його усвідомити та вчиться його приймати в усіх найрізноманітніших проявах. Особливістю архітектоніки поетичного циклу є також включення до нього не лише першотворів, а й перекладів ліричних перлин європейських митців. Комплексне прочитання поезій «Нечестивого кохання» крізь призму біографії автора дало змогу додати новий штрих до літературного портрета Агатангела Кримського, а також дозволило стверджувати, що саме автобіографізм мав безпосередній та вагомий вплив на архітектоніку циклу.