ІНТЕРПРЕТАЦІЯ ВЗАЄМИН ТАРАСА ШЕВЧЕНКА З РОДИНОЮ ГЕРНІВ У ШЕВЧЕНКІАНІ

Анотація

Стаття присвячена одному з доволі суперечливих епізодів у житті Тараса Шевченка на засланні ‒ стосункам із Карлом Герном і його дружиною Софією. Зауважено, що в шевченкознавстві та шевченкіані спостерігається достатньо широкий спектр інтерпретацій і тлумачень цієї теми, зокрема і як елемент шевченкофобії. Проаналізовано відносно невелику спогадову основу епізоду, а також різні його коментування в Шевченкових біографіях (М. Чалого, О. Кониського, академічній, І. Дзюби та ін.). Відзначено очевидну провокативість і упередженість окремих тлумачень аналізованої теми у працях Б. Сушинського та С. Росовецького, а також іще ширший спектр її інтерпретацій у різножанровій життєписній шевченкіані, вплив суспільно-історичних обставин того часу, коли були написані твори (аспект творчої свободи і цензури). Спостережено, що в шевченківський романістиці 1960–1980-х (твори О. Іваненко, Б. Вадецького, З. Тулуб, Вас. Шевчука), попри суперечливість історії, домінує «виправдальна» тенденція у творенні Шевченкової позиції в ній: «Шевченко вболівав за честь друга». Вказано на практику й роль домислово-вимислових операцій передусім у частині образотворення, на прийоми сюжетних контекстів задля додаткового акцентування бажаної тенденції. Мовлено, що в шевченківській біографіці останнього тридцятиріччя аналізована тема знайшла інакші інтерпретації, зокрема в «драматичній повісті» «Сердитий Бог» М. Братана та романі «Шевченко між світами» С. Росовецького. У статті детально проаналізовано творче втілення аналізованої теми в обох текстах, вказано на посутні відмінності її трактування авторами.