СФЕРА ЛЕКСИЧНИХ ТА СИНТАКСИЧНИХ СТИЛІСТИЧНИХ ЗАСОБІВ: МЕТА, ВПЛИВ ТА РЕЗУЛЬТАТ
DOI:
https://doi.org/10.32782/2522-4077-2024-210-5Ключові слова:
стилістика, лінгвістика, лексичний, синтаксичний, стилістичний засібАнотація
У цій статті приділяється увага лексичним і синтаксичним стилістичним засобам, розкриваючи їхній глибокий вплив на письмове вираження. Розбираючи приклади в різних жанрах і контекстах, ми прагнемо висвітлити їх стратегічне використання та дослідити, як вони сприяють ефективній комунікації. Лексичні та синтаксичні стилістичні засоби – це засоби, які використовуються в письмовому або усному мовленні для посилення стилю та впливу спілкування. Ці засоби використовуються письменниками та ораторами для передачі сенсу, створення яскравих образів, посилення ритму та впливу на емоційну реакцію аудиторії. Вони відіграють вирішальну роль у формуванні стилю та впливу літературних і риторичних творів. Призначення стилістичних засобів та їх ефект: 1) Підвищення ясності та яскравості: лексичні засоби, такі як метафори та порівняння, пояснюють абстрактні поняття, пов’язуючи їх із конкретними образами чи досвідом. Такі синтаксичні засоби, як паралелізм і інверсія, покращують ясність, організовуючи ідеї в структурований і логічний спосіб. 2) Створення емоцій і образів: обидва типи засобів викликають емоційні реакції та створюють яскраві образи. Лексичні засоби, такі як персоніфікація та гіпербола, звертаються до почуттів і емоцій, тоді як синтаксичні засоби, такі як анафора та хіазм, додають ритму та інтенсивності написанню. 3) Підкреслення ідей: стилістичні засоби використовуються для підкреслення ключових ідей або тем у тексті. Через повторення (анафора), контраст (хіазм) чи перебільшення (гіпербола) ці прийоми привертають увагу до важливих моментів і роблять їх більш запам’ятовуваними для аудиторії. 4) Формування тону та стилю: вибір і застосування стилістичних засобів сприяють загальному тону та стилю письмового твору. Вони допомагають письменникам досягти специфічних риторичних ефектів, формальних чи неформальних, серйозних чи грайливих, авторитетних чи переконливих. У висновку узагальнено основні результати дослідження, які, у свою чергу, визначають актуальність подальшого аналізу стилістичних засобів. Зібрані вибірки, проведені дослідження, спостереження та висновки, зроблені в ході цього дослідження, були використані з Сambridge Advanced Learner’s Dictionary [1], Longman Dictionary of Contemporary English [2].
Посилання
Сambridge Advanced Learner’s Dictionary. Third Ed. Cambridge: Cambridge University Press. 2005. 1580 p.
Longman Dictionary of Contemporary English. URL: http://www.ldoceonline.com/ (the date of access: 21.07.2024).
Burke K. Language as symbolic action: Essays on life, literature, and method. Berkeley: University of California Press. 1968. 514 p.
Stylistics: навч.-метод. посіб. / О.Г. Томчаковський та ін. Суми: Університетська книга, 2024. 76 с.
Lodge D. Nice Work / David Lodge. Secker & Warburg, 1988. 384 p.
Dickens C. Dombey & son. New York: Dell, 1963. 893 p.
Biber D. Variation across speech and writing. Cambridge: Cambridge University Press. 1988. 299 p.
Lukianova G. V., Nikiforova S. M. Methodological Guidelines for Independent and Practical Work on the Subject “Stylistics of English”. Kharkiv: O. M. Beketov NUUE, 2022. 53 p.
Shaw B. Augustus Does His Bit. Independently Published, 2019. 26 p.
Joyce J. “The Dead”. The Dead. London, 1994. P. 21–59. https://doi.org/10.1007/978-1-349-23375-5_2.
Enkvist N. E. Linguistic stylistics. The Hague: Mouton. 1973. 181 p.
Стилістика англійської мови / А. М. Мороховський та ін. Київ: Вища школа. 1991. 272с.
Chapman R. Linguistic and literature. And introduction to literary stylistics. New Jersey. 1973. 119 p.
Esser J. English linguistic stylistics. Tübingen: Niemey 1993. 2000. 192 p.
Halliday M.A.K. Language as a social semiotic: the social interpretation of language and meaning. London: Edward Arnold. 1978. 256 p.
Leech G., Short M. Style in fiction: a linguistic introduction to English fictional prose. London: Longman. 1981. 424 p.