АНГЛІЙСЬКА ЮРИДИЧНА МОВА: ТРУДНОЩІ, З ЯКИМИ СТИКАЮТЬСЯ ПЕРЕКЛАДАЧІ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32782/2522-4077-2024-209-48

Ключові слова:

юридична англійська, юридичний дискурс, запозичення, архаїзм, проста англійська, субмова.

Анотація

Світ, у якому ми живемо сьогодні, вже не той, яким він був раніше. Зростання та розширення меж міжнародного співробітництва, торгівлі, туризму та еміграції, у якому людська взаємодія має найвищий пріоритет, є причиною посиленого інтересу лінгвістів до англійської мови загалом та особливостей різних жанрів які її становлять, оскільки більшість міжнародних конвенцій, міжнародних договорів, конституцій та правил написані саме англійською мовою [1]. Не зважаючи на те, що англійська мова вважається однією з найлегших для вивчення, вона вимагає неабияких зусиль для опанування та володіння на рівні носія мови. Дана стаття присвячена спеціалізованому дискурсу, що використовується у професійному та інституційному контексті юриспруденції, а саме юридичній мові, яка так само як і англійська мова загалом, відображає ту суміш мов, елементи яких стали її частиною. Юридична мова не просто вимагає чіткого формулювання, недвозначного перекладу та трактування, що робить роботу перекладача в сфері юриспруденції надзвичайно важкою та відповідальною працею, але й розуміння усіх нюансів, пов’язаних з розвитком мови та політично-економічних тенденцій, які панують в той чи інший період розвитку суспільства. Цей факт свідчить про необхідність проведення систематичних досліджень сучасного стану англійської юридичної мови, щоб прояснити перешкоди в її опануванні як серед перекладачів по всьому світі, так і пересічних громадян. В даній статті розглядаються на аналізуються лінгвістичні особливості юридичної англійської мови, пояснюється розрив між повсякденною мовою та мовою закону (наявність архаїзмів, слів іншомовного походження, специфічної американської та британської термінології, контекстуально перекладу звичних слів, модальних слів shall та may та ін.), описуються елементи юридичного письма та труднощі, що виникають при його перекладі, пропонуються рішення тих проблем, які ускладнюють переклад юридичного тексту українською. Для цього автор послуговується методами синтаксичного, лексичного, зіставного і порівняльного аналізу оригінальних текстів та їх перекладів.

Посилання

Garner B. A. A Dictionary of Modern Legal Usage. Oxford: Oxford University Press, 1989. 953 p.

Tiersma P. M. Legal Language. University of Chicago Press, 1999. 314 p.

Faber P., Reimerink A. Framing terminology in legal translation. International Journal of Legal Discourse, 4(1), 2019. P. 15–46.

Scavuzzo N. Interpreting the legal discourse: Points of view, functions of language and legal sentences. Materiali per Una Storia Della Cultura Giuridica, Rivista Fondata Da Giovanni Tarello, (2), 2018. P. 469–490.

Jones D., Ellison L. When is a word not just a word? An investigation into the dissonance and synergy between intention and understanding of the language of feedback in legal education. The Law Teacher, 2020. P. 1–14.

Perez-Perdomo R. Lost in Translation? Latin American Lawyers-Students in American Law Schools: Transplants and Globalization. Onati Socio-Legal Series, 9(6), 2019. P. 1078–1096.

Giampieri P. The Web as a legal language resource. International Journal of Legal Discourse, 4(1), 2019. P. 109–121.

Baugh A. C., Cable T. A History of the English Language (5th ed.). Routledge, 2002. 464 p.

Mellinkoff D. The Language of the Law. Wipf and Stock Publishers, 2004. 540 p.

Perez-Perdomo R. Lost in Translation? Latin American Lawyers-Students in American Law Schools: Transplants and Globalization. Onati Socio-Legal Series, 9(6), 2019. P. 1078–1096. DOI:10.35295/osls.iisl/0000-0000-0000-1082

Knop K., Marks, S. The war against cliché: dispatches from the international legal front. In C. Chinkin & F. Baetens (Eds.), Sovereignty, Statehood and State Responsibility: Essays in Honour of James Crawford (P. 3–22). chapter, Cambridge: Cambridge University Press, 2015.

Bhatia V. K. Analysing Genre – Language Use in Professional Settings. London: Longman, 1993. 264 p.

Haigh, R. Legal English. Oxon: Routledge, 2018. 371 p.

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-06-20

Як цитувати

Савчук, Т. С. (2024). АНГЛІЙСЬКА ЮРИДИЧНА МОВА: ТРУДНОЩІ, З ЯКИМИ СТИКАЮТЬСЯ ПЕРЕКЛАДАЧІ. Наукові записки. Серія: Філологічні науки, (209), 322–327. https://doi.org/10.32782/2522-4077-2024-209-48