СЛОБОЖАНСЬКИЙ ДІАЛЕКТ НА ПІВНОЧІ ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ: НА ПРИКЛАДІ ВІДЕОМАТЕРІАЛІВ ПРО ВІЙНУ РОСІЇ ПРОТИ УКРАЇНИ

Анотація

У статті досліджено слобожанський діалект на півночі Луганської області на прикладі відеоматеріалів про війну Росії проти України. Засобами мови людина репрезентує та вербалізує світ, відображаючи не лише об’єктивну реальність, а й дійсність, що існує у свідомості. Літературна мова й діалекти по-різному відтворюють світ: діалектне мовлення розкриває інші аспекти світобачення, пояснює унікальні явища культури та особливості світосприйняття. Глобалізаційні процеси впливають на лінгвістику, включаючи діалектологію, але остання залишається важливою складовою сучасної лінгвістики, що захищає мовну ідентичність та національні цінності. Вивчення українських діалектів залишається актуальним, зокрема у контексті війни з Росією, що надає вченим цінний матеріал для аналізу. Метою статті є визначення мовних особливостей слобожанського діалекту української мови на основі відеоматеріалів про початок війни Росії проти України. Завдання: 1) визначити поняття діалекту; 2) представити загальні характеристики діалектів української мови; 3) подати основні особливості слобожанського діалекту; 4) проаналізувати особливості прояву слобожанського діалекту у відеоматеріалах з півночі Луганської області про початок війни Росії проти України. У ході дослідження виявлено, що діалекти – це територіально обмежена форма мови, що існує в усній комунікації. Українська мова сформувалася на основі діалектів південних та південно-західних земель. В українській мові виділяються три наріччя: північне (поліське), південно-східне та південно-західне. Слобожанський діалект – один із сучасних діалектів південно-східного наріччя української мови, поширений у південно-східних регіонах Сумської та Харківської областей, на півночі Луганської та суміжних територіях Росії. Активізація діалектного мовлення в умовах війни пов’язана з тим, що у стресових ситуаціях люди шукають підтримки серед співрозмовників на тому ж діалекті, що створює відчуття зв’язку та комфорту. Діалект є частиною ідентичності та культурного спадку, що забезпечує відчуття стабільності й підтримки. У стресових ситуаціях люди частіше спираються на автоматичні процеси мовлення, тому можуть використовувати діалект без свідомого наміру. На основі відеоматеріалів з півночі Луганської області про початок війни Росії проти України визначено такі найбільш відмінні риси слобожанського діалекту, що виявляються навіть у найпростіших висловлюваннях: 1) на фонетичному рівні зближення звуків [е] – [и], [о] – [а], [и] – [і], м’якість шиплячих щ та ч; 2) на морфологічному рівні редукування в- на початку займенників; 3) на граматичному рівні редукування ‑о в дієсловах І дієвідміни в першій особі множини в теперішньому часі, закінчення -ть у дієслів І дієвідміни в інфінітиві; 4) на лексичному рівня тяжіння до праслов’янських лексем, менш властивих іншим діалектам української мови та українізація російських лексем.