СЛОБОЖАНСЬКИЙ ДІАЛЕКТ НА ПІВНОЧІ ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ: НА ПРИКЛАДІ ВІДЕОМАТЕРІАЛІВ ПРО ВІЙНУ РОСІЇ ПРОТИ УКРАЇНИ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32782/2522-4077-2024-209-35

Ключові слова:

українська мова, діалект, Луганщина, слобожанський діалект, війна Росії проти України.

Анотація

У статті досліджено слобожанський діалект на півночі Луганської області на прикладі відеоматеріалів про війну Росії проти України. Засобами мови людина репрезентує та вербалізує світ, відображаючи не лише об’єктивну реальність, а й дійсність, що існує у свідомості. Літературна мова й діалекти по-різному відтворюють світ: діалектне мовлення розкриває інші аспекти світобачення, пояснює унікальні явища культури та особливості світосприйняття. Глобалізаційні процеси впливають на лінгвістику, включаючи діалектологію, але остання залишається важливою складовою сучасної лінгвістики, що захищає мовну ідентичність та національні цінності. Вивчення українських діалектів залишається актуальним, зокрема у контексті війни з Росією, що надає вченим цінний матеріал для аналізу. Метою статті є визначення мовних особливостей слобожанського діалекту української мови на основі відеоматеріалів про початок війни Росії проти України. Завдання: 1) визначити поняття діалекту; 2) представити загальні характеристики діалектів української мови; 3) подати основні особливості слобожанського діалекту; 4) проаналізувати особливості прояву слобожанського діалекту у відеоматеріалах з півночі Луганської області про початок війни Росії проти України. У ході дослідження виявлено, що діалекти – це територіально обмежена форма мови, що існує в усній комунікації. Українська мова сформувалася на основі діалектів південних та південно-західних земель. В українській мові виділяються три наріччя: північне (поліське), південно-східне та південно-західне. Слобожанський діалект – один із сучасних діалектів південно-східного наріччя української мови, поширений у південно-східних регіонах Сумської та Харківської областей, на півночі Луганської та суміжних територіях Росії. Активізація діалектного мовлення в умовах війни пов’язана з тим, що у стресових ситуаціях люди шукають підтримки серед співрозмовників на тому ж діалекті, що створює відчуття зв’язку та комфорту. Діалект є частиною ідентичності та культурного спадку, що забезпечує відчуття стабільності й підтримки. У стресових ситуаціях люди частіше спираються на автоматичні процеси мовлення, тому можуть використовувати діалект без свідомого наміру. На основі відеоматеріалів з півночі Луганської області про початок війни Росії проти України визначено такі найбільш відмінні риси слобожанського діалекту, що виявляються навіть у найпростіших висловлюваннях: 1) на фонетичному рівні зближення звуків [е] – [и], [о] – [а], [и] – [і], м’якість шиплячих щ та ч; 2) на морфологічному рівні редукування в- на початку займенників; 3) на граматичному рівні редукування ‑о в дієсловах І дієвідміни в першій особі множини в теперішньому часі, закінчення -ть у дієслів І дієвідміни в інфінітиві; 4) на лексичному рівня тяжіння до праслов’янських лексем, менш властивих іншим діалектам української мови та українізація російських лексем.

Посилання

Ястремська Т. Моделювання українського діалектного простору: концепти верх / низ. Львів: НАН України, Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича, 2021. 804 с.

Гримашевич Г. Українська діалектологія в контексті сучасних напрямів лінгвістики. Актуальні проблеми мовознавства та лінгвометодики в умовах війни в Україні: Збірник матеріалів Всеукраїнської науково-практичної інтернет-конференції (з міжнародною участю), 21 лютого 2023 року. За заг. ред. К. Я. Климової. Житомир: Поліський національний університет, 2023. С. 17–22.

Савчин Т. Проблеми диференціації понять «мова» та «діалект» в українському соціолінгвістичному просторі. Studia methodologica. 2022. № 54. С. 92–103.

Коваленко Б. Комплексне дослідження використання діалектів у мові української художньої літератури. Українська мова. 2011. № 1. С. 125–129.

Єрмоленко С. Я. Сучасна літературна мова і діалекти. Рідне слово. 1972. № 6. С. 14–15.

Франко І. Лїтературна мова і діялєкти. URL: https://zbruc.eu/node/68718 (дата звернення: 20.04.2024).

Захарчук М. Д., Радомська Л. А. Вплив діалектів на формування сучасної української мови/ Матеріали L науково-технічної конференції підрозділів ВНТУ, Вінниця, 10-12 березня 2021 р. Вінниця: ВНТУ, 2021. URL: https://ir.lib.vntu.edu.ua/bitstream/handle/123456789/37990/90552.pdf?sequence=2&isAllowed=y (дата звернення: 20.04.2024).

Торчинська Н. М. Українська діалектологія: навчальний посібник. Хмельницький: Хмельницький національний університет, 2017. 158 с.

Береговенко В. В. Говори південно-східного наріччя. Говірка і культура мого села: зб. матеріалів Інтернет-конференції. Упор. С. І. Січкар, В. П. Архипова. Черкаси: Черкаський обласний інститут післядипломної освіти педагогічних працівників Черкаської обласної ради, 2018. С. 44–48.

Божко О. В. Слобожанський говір. Культурне розмаїття: матеріальна та нематеріальна культура різних країн світу: зб. матеріалів ХІІІ Міжнародної науково-практичної конференції, 12 червня 2020 р. Харків: ХНУРЕ, 2020. С. 20–21.

«За вами йде війна і смерть. Йдіть звідси!»: у Новопскові зустріли військових РФ | Луганщина. YouTube. URL: https://www.youtube.com/watch?v=htffxTZJ66s&ab_channel=РадіоСвободаУкраїна (дата звернення: 20.04.2024).

У Старобільську місцеві мешканці влаштували мітинг проти окупантів. YouTube. URL: https://www.youtube.com/watch?v=nMThx8xXv6w&ab_channel=UkrinformTV (дата звернення: 20.04.2024).

Російські окупанти в смт. Білокуракине ч.1. YouTube. URL: https://www.youtube.com/watch?v=NJkPxcHeYMY&ab_channel=БілокуракинськаСелищнарада (дата звернення: 20.04.2024).

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-06-20

Як цитувати

Мунтян, О. О. (2024). СЛОБОЖАНСЬКИЙ ДІАЛЕКТ НА ПІВНОЧІ ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ: НА ПРИКЛАДІ ВІДЕОМАТЕРІАЛІВ ПРО ВІЙНУ РОСІЇ ПРОТИ УКРАЇНИ. Наукові записки. Серія: Філологічні науки, (209), 233–239. https://doi.org/10.32782/2522-4077-2024-209-35