ОБРАЗИ-СИМВОЛИ УКРАЇНСЬКОЇ МІФОЛОГІЇ В МІСТИЧНОМУ ТРИЛЕРІ С. ПОНОМАРЕНКА «ЧОРНЕ ВЕСІЛЛЯ»
DOI:
https://doi.org/10.32782/2522-4077-2024-209-24Ключові слова:
образ-символ, міфологія, містичний трилер, фольклор, українська демонологія, хронотоп.Анотація
У статті проаналізовано образи-символи української міфології в містичному трилері С. Пономаренка «Чорне весілля». Роман досить цікавий щодо жанрової дефініції, адже в ньому чітко простежуються ознаки трилеру, детективу, горору та фантастики. Містичні події твору пов’язані з хронотопом, адже відбуваються в декількох часових (1715 рік і сучасні дні) та просторових (Велика Тиша й Київ) площинах. Зміщені причинно-наслідкові зв’язки, характерні для трилеру, сприяють нагнітанню таємничої атмосфери й підсилюють відчуття страху в реципієнта. Зображуючи мешканців села Велика Тиша, автор акцентує увагу на їхньому архаїчному типі світогляду. Виявлено, що в романі існують два світи – світ людей («свій» простір) і Потойбіччя («чужий» простір) – зі своїми законами та правилами. Містики твору також додають образи, запозичені з української демонології, зокрема мавки, русалки, перелесника, відьми, одмінка. Окремо варто виділити образ Білої Панночки, яка пов’язує минуле й сучасне Великої Тиші. Події роману відбуваються в ніч на Івана Купала, коли міфічні істоти наділялися незвичними силами й могли шкодити людині. Саме тоді відбуваються перші вбивства, виконані як ритуальний обряд. Наші предки вірили, що людина в змозі змінити власну долю за допомогою магії та чародійства. З’ясовано, що важливим елементом в аналізі образів української демонології є просторовий локус. Так, «свій» простір окреслений селом, домом, а «чужий» – лісом, озером. Своєрідним кордоном між двома світами виступає край (околиця) Великої Тиші, де почувають себе захищеними перехідні напівдемонічні істоти, зокрема відьми та одмінок. Зауважено, що образи, запозичені з української демонології, вміло інтерпретовані автором. С. Пономаренко акцентує увагу на тому, що, попри шкоду, яку потойбічні істоти могли заподіяти людині, вони прагнуть справедливості й покарання винних.
Посилання
Колесник О.С. Герменевтичні аспекти детективу та трилера (на прикладі британської літературної традиції). Challenges and prospects of the interaction between culture, science and arts in the modern context : Scientific monograph. Riga, Latvia : “Baltija Publishing”, 2022. С. 221–233.
Хаботнякова П. Методи лінгвопоетичного аналізу у дослідженні біблійних образів-символів у містичному трилері (на матеріалі творів Френка Перетті). Південний архів (Збірник наукових праць. Філологічні науки). 2018. Вип. LХХІІІ. С. 144–146.
Сергій Пономаренко: Магія допомоги або шкоди прихована в нас самих. URL: https://www.umoloda.kiev.ua/number/2632/164/92513/.
Словник української мови. URL: https://sum.in.ua/s/tysha.
Пономаренко С. Чорне весілля : роман. Харків : Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», 2023. 352 с.
Воропай О. Звичаї нашого народу. Етнографічний нарис. Мюнхен : Українське видавництво, 1958. 290 с.
Буйських Ю. Жіночі образи української міфології «Колись русалки по землі ходили…». Харків : Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», 2018. 320 с.
Гнатюк В. Нариси української міфології / іл. О. Кульчицька; підгот. та опрац. текст, ступ. сл. і прим. Р. Кирчів. Львів : Ін-т народознавства НАН України, 2000. 263 с. : іл.
Тиховська О. Магія та міфологія в українському фольклорі Закарпаття: етнопсихологічний аспект. Ужгород : РІК-У, 2021. 512 с.