ВЕРБАЛІЗАЦІЯ КОНЦЕПТУ СМЕРТЬ У НОВЕЛАХ В. СТЕФАНИКА: КОРПУСОБАЗОВАНИЙ ПІДХІД

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32782/2522-4077-2024-209-18

Ключові слова:

концепт, вербалізація, корпус, смерть.

Анотація

Дослідження присвячено вивченню вербалізації концепту СМЕРТЬ у новелах українського новеліста- експресіоніста Василя Стефаника за допомогою інструментарію генеральний регіонально анотованого корпусу української мови ГРАК. Матеріалом дослідження слугували 45 новел автора. Зазначаємо, що концепт СМЕРТЬ належать до універсальних концептів, адже він наявний у всіх культурах та мовах та є багатозначним поняттям. Проаналізовано праці українських лінгвістів, які досліджують концепт СМЕРТЬ, виявлено багатогранність цього поняття та основні аспекти його дослідження. Вважаємо, що концепт СМЕРТЬ є різко негативним поняттям, що має чимало конотацій: як от від закінчення життя чи переродження, тобто якогось процесу, до персоніфікації. З огляду на парадигматичну структуру концепту, у пропонованій роботі застосовано програму корпусного аналізу текстів Sketch Engine. Визначено, що для проведення аналізу доцільно використати також такі інструменти як Word List, Concordance та Key Words. Виділено вербалізатори концепту СМЕРТЬ, об’єднано їх в групи: ознаки смерті (труп, тіло, душа, очи) та обряди (плакати, голосити, могила, хрест, трунва, руки, ноги). Окремо виділено саме слово смерть та життя (протилежне смерті), земля. Здійснено пошук та отримано чимало словосполучень з ключовими словами, проаналізовано їх на частиномовну належність, довжину та значення. У результаті, встановлено, що автор у своїх новелах найчастіше послуговувався дієслівними та прийменниковими словосполучення в прямому значенні. Були виявлені вирази, що є авторськими, оригінальними: найменшого значка життя, душа замерзла в тілі, на ті очи смерть чорний габій пускає, очи віпали і покотилися як мертве каміне по земли. Василь Стефаник трактує смерть не лише як «завершення життя», про що свідчить дефініція цього поняття в «Словнику української мови», а значно ширше, наприклад, утотожнює її з багатьма обрядами: прощання з тілом, проведення до могили, саме поховання. Це свідчить про широкість його мислення, схильність до образності та метафоричності, багату лексику та цікавий світогляд.

Посилання

Енциклопедія сучасної України. URL: https://esu.com.ua/

Шевченко О. М. Поняття концепту в сучасній перекладознавчій парадигмі. Науковий вісник міжнародного гуманітарного університету. Серія: Філологія. 2021. №48. С. 128–131.

Словник UA. Портал української мови та культури. URL: https://slovnyk.ua/

Петришин М. Й. Концепт смерть у латинських прислів’ях та приказках. Закарпатські філологічні студії. 2018. №4. С. 63–67.

Джеріх О. Вербалізація концепту «СМЕРТЬ» у німецькій лінгвокультурі. Актуальні питання вивчення германських, романських і слов’янських мов і літератур та методики викладання іноземних мов : стаття доп. учасн. всеукр. наук. конф. (м. Вінниця, 25 квітня 2019 р.). С. 17–20.

Бай О. С. Концепт «Смерть» у творчості Данила Братковського. Київські полоністичні студії. 2020. №36. С. 139–149.

Раті А. О. Відтворення концепту DEATH/СМЕРТЬ у перекладі (на матеріалі англомовної літератури жахів). Гуманітарна освіта у технічних вищих навчальних закладах. 2014. №30. С. 62–71.

Єловська Ю. В. Табуїзація концепту смерті. Філологічні студії: Науковий вісник Криворізького державного педагогічного університету. 2016. №14. С. 162–170.

Губа Л. В. Художній концепт смерть у новелах Германа Гессе. Наукові записки Національного університету «Острозька академія»: Серія «Філологія». 2019. № 5(73). С. 20–22.

ДЖЕРЕЛА ІЛЮСТРАТИВНОГО МАТЕРІАЛУ:

ГРАК. URL: https://uacorpus.org/Kyiv/ua

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-06-20

Як цитувати

Дружбяк, С. В., & Дрібко, В. М. (2024). ВЕРБАЛІЗАЦІЯ КОНЦЕПТУ СМЕРТЬ У НОВЕЛАХ В. СТЕФАНИКА: КОРПУСОБАЗОВАНИЙ ПІДХІД. Наукові записки. Серія: Філологічні науки, (209), 118–125. https://doi.org/10.32782/2522-4077-2024-209-18