ВЕРБАЛІЗАЦІЯ КОНЦЕПТУ СМЕРТЬ У НОВЕЛАХ В. СТЕФАНИКА: КОРПУСОБАЗОВАНИЙ ПІДХІД

Анотація

Дослідження присвячено вивченню вербалізації концепту СМЕРТЬ у новелах українського новеліста- експресіоніста Василя Стефаника за допомогою інструментарію генеральний регіонально анотованого корпусу української мови ГРАК. Матеріалом дослідження слугували 45 новел автора. Зазначаємо, що концепт СМЕРТЬ належать до універсальних концептів, адже він наявний у всіх культурах та мовах та є багатозначним поняттям. Проаналізовано праці українських лінгвістів, які досліджують концепт СМЕРТЬ, виявлено багатогранність цього поняття та основні аспекти його дослідження. Вважаємо, що концепт СМЕРТЬ є різко негативним поняттям, що має чимало конотацій: як от від закінчення життя чи переродження, тобто якогось процесу, до персоніфікації. З огляду на парадигматичну структуру концепту, у пропонованій роботі застосовано програму корпусного аналізу текстів Sketch Engine. Визначено, що для проведення аналізу доцільно використати також такі інструменти як Word List, Concordance та Key Words. Виділено вербалізатори концепту СМЕРТЬ, об’єднано їх в групи: ознаки смерті (труп, тіло, душа, очи) та обряди (плакати, голосити, могила, хрест, трунва, руки, ноги). Окремо виділено саме слово смерть та життя (протилежне смерті), земля. Здійснено пошук та отримано чимало словосполучень з ключовими словами, проаналізовано їх на частиномовну належність, довжину та значення. У результаті, встановлено, що автор у своїх новелах найчастіше послуговувався дієслівними та прийменниковими словосполучення в прямому значенні. Були виявлені вирази, що є авторськими, оригінальними: найменшого значка життя, душа замерзла в тілі, на ті очи смерть чорний габій пускає, очи віпали і покотилися як мертве каміне по земли. Василь Стефаник трактує смерть не лише як «завершення життя», про що свідчить дефініція цього поняття в «Словнику української мови», а значно ширше, наприклад, утотожнює її з багатьма обрядами: прощання з тілом, проведення до могили, саме поховання. Це свідчить про широкість його мислення, схильність до образності та метафоричності, багату лексику та цікавий світогляд.