КОМПОЗИЦІЯ ЯК СПОСІБ НОМІНАЦІЇ ПОНЯТЬ УКРАЇНСЬКОЇ ТЕРМІНОСИСТЕМИ ПРИРОДНИЧОМУЗЕЙНОЇ СПРАВИ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32782/2522-4077-2024-208-55

Ключові слова:

українська мова, термінологія, природничомузейна справа, термін-композит, словотворча модель

Анотація

Продуктивним способом творення лексичних інновацій є композиція, або основоскладання, адже компактні за формою складні мовні одиниці здатні одночасно називати різні ознаки об’єктів дійсності. Терміни-композити мають перевагу над терміносполуками, оскільки характеризуються семантичною єдністю, функціонують у тісному зв’язку із системою терміносполук і є вищим ступенем конкретизації. Композиція є досить ефективним способом творення термінів природничомузейної справи. У статті репрезентовано специфіку творення термінів-композитів у терміносистемі музейництва природничого профілю. Виділено продуктивні моделі складних терміноодиниць досліджуваної галузі, з’ясовано, які типи композитів є продуктивними в природничомузейній справі. За способом і характером поєднання основ серед термінів-композитів, що функціонують у галузі музейництва природничого профілю, можна виділити такі різновиди словотворчих типів із відповідними моделями: 1) іменники чоловічого роду, мотивовані сполученням двох іменників, поєднаних за допомогою сполучних голосних; 2) іменники жіночого роду, мотивовані сполученням двох іменників, поєднаних за допомогою сполучних голосних; 3) іменники середнього роду, мотивовані сполученням двох іменників, один із яких віддієслівний, поєднаних за допомогою сполучних голосних на позначення властивостей, процесів; 4) іменники середнього роду, мотивовані сполученням прикметника з іменником, поєднаних за допомогою сполучних голосних; 5) іменники чоловічого роду, мотивовані сполученням прикметника з віддієслівним іменником; 6) іменники середнього роду, утворені сполученням іменника (переважно дієслівного походження) із залежним займенником. композиція є одним із продуктивних способів термінотворення одиниць музейної справи природничого профілю. Словотворчі моделі, за якими виникають терміни-композити складаються відповідно до внутрішніх закономірностей мови.

Посилання

Азарова Л. Є., П’яст Н. Й. Складання як один із способів словотворення. Вінниця : УНІВЕРСУМ-Вінниця, 2005. 123 с.

Бондар Н. В. Словоскладання як спосіб номінації понять гастроентерології в сучасній німецькій мові. Молодий вчений. 2016. №2 (29). С. 360–363.

Зеніна А. Типи складних слів у сучасній банківській термінології. Лінгвістичні студії. 2011. Вип. 23. С. 35–39.

Клименко Н. Ф. Морфологічна будова композитів. Морфологічна будова сучасної української мови. К. : Наук. думка, 1975. С. 5–34.

Климишин О. С. Природнича музейна термінологія : словник-довідник. Львів : Державний природознавчий музей НАН України, 2003. 244 с.

Книшенко Н. П. Терміни галузі дорогобудівництва, створені шляхом складання основ і цілих слів. Лінгвістичні дослідження. 2019. Вип. 50. С. 232–236.

Краснопольська Н. Л. Роль морфологічного словотворення у формуванні української термінології менеджменту. Термінологічний вісник. 2019. Вип. 5. С. 174–181.

Локайчук С. М. Терміни-композити в процесах номінації археологічних понять. Науковий вісник Волинського національного університету імені Лесі Українки. Серія : Філологічні науки. Мовознавство. 2010. Вип. 2. С. 72–76.

Луковенко Т. О. Складання як один із способів термінотворення у галузі гомеопатії. Термінологічний вісник. 2013. Вип. 2(2). С. 28–31.

Мар’янко Я. Основоскладання як спосіб термінотворення в українській термінології дизайну. Вісник Національного університету «Львівська політехніка» : Серія : Проблеми української термінології. 2012. № 733. С. 208–2011.

Ніколаєва А., Фоміна Л. Специфіка творення термінів-композитів та юкстапозитів у терміносистемі програмування, комп'ютерних мереж і захисту інформації. Вісник Національного університету «Львівська політехніка». Серія : Проблеми української термінології. 2010. № 675. С. 38–41.

Овсейчик С. В. Типи складних термінів-слів у сучасній українській юридичній термінології. Українська мова в юриспруденції : стан, проблеми, перспективи : матеріали ХІІ Всеукраїнської науково-практичної конференції (Київ, 30 листопада 2016 р.). К. : Нац. акад. внутр. справ, 2016. Ч. 1. С. 144–148.

Симоненко Л. О. Біологічна термінологія: формування та функціонування: навч. посібн. Умань, 2006. 104 с.

Шматко І. В. Композиція як один із способів поповнення термінології бджільництва. Наукові записки Ніжинського державного університету ім. Миколи Гоголя. Серія : Філологічні науки. 2011. Кн. 2. С. 52–55.

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-03-26

Як цитувати

Фецко, І. М. (2024). КОМПОЗИЦІЯ ЯК СПОСІБ НОМІНАЦІЇ ПОНЯТЬ УКРАЇНСЬКОЇ ТЕРМІНОСИСТЕМИ ПРИРОДНИЧОМУЗЕЙНОЇ СПРАВИ. Наукові записки. Серія: Філологічні науки, (208), 382–386. https://doi.org/10.32782/2522-4077-2024-208-55