РЕПРЕЗЕНТАЦІЯ ЖИТТЯ ГОЛОВНОЇ ГЕРОЇНІ В ОПОВІДАННІ ОЛЬГИ ТОКАРЧУК «РОЗПЛЮЩ ОЧІ, ТИ ВЖЕ МЕРТВИЙ»

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32782/2522-4077-2024-208-53

Ключові слова:

ескапізм, психологізм, суб’єктивізм, мала проза, оповідання

Анотація

Стаття присвячена дослідженню творчості сучасної польської письменниці українського походження Ольги Токарчук, лауреатки Нобелівської премії (2018), а саме – аналізу її оповідання «Розплющ очі, ти вже мертвий» зі збірки оповідань «Гра на багатьох барабанчиках» (2001). Мета роботи полягає у дослідженні особливостей художнього моделювання авторкою життя головної героїні в означеному оповіданні. Для цього застосовано комплексний підхід із використанням елементів генетичного, типологічного, психологічного методів дослідження, а також прийоми контекстуального аналізу. У результаті дослідження було визначено, що новітня світова література, зокрема польська, перманентно зосереджена на моделюванні життя сучасної людини. Ольга Токарчук у оповіданні «Розплющ очі, ти вже мертвий» репрезентує історію життя пересічної людини з її суб’єктивним досвідом, відшукуючи мотиви, причини та наслідки того психологічного стану, в якому вона його проживає, що робить її людиною з розбалансованою душею, у якої немає ціннісних орієнтирів і навичок цивілізованої комунікації зі світом, головна героїня не в змозі адекватно оцінити себе та близьке оточення. Розщеплення свідомості персонажа, її перманентний ескапізм – тло, на якому польська авторка вибудовує оповідь. Розгубленість, неспроможність подолати розрив між реальністю та художнім текстом детективного роману, який С. читає, між вигаданим і насправді реальним позбавляє головну героїню радості та відчуття щастя, повноти життя, її реальний світ позбавлений яскравості та погрузлий у буденності, а художня реальність у аналізованому оповіданні не залежить від реальної дійсності. Події в оповіданні, викладені з позиції головної героїні, відтворюють її думки, дозволяють зазирнути в духовний світ С., встановити внутрішню мотивацію її діям. В оповіданні О. Токарчук «Розплющ очі, ти вже мертвий» дійсність представлена через призму сприйняття її героїнею, тому спостерігаємо домінування суб’єктивної картини світу.

Посилання

Брега Л. О. Гендерна природа психологізму у творах О. Забужко та О. Токарчук : автореф. дис. на здобуття наук. ступ. канд. філол. наук : 10.01.05. Бердянськ, 2016. 20 с.

Даниленко В. Покоління національної депресії. ІМЕННИК: Антологія дев’яностих. Київ : Смолоскип, 1997. С. 248–262.

Денисюк І. Розвиток української малої прози ХІХ – поч. ХХ століття. Львів: Науково-видавниче товариство «Академічний Експрес», 1999. 276 с.

Журба С. Погляд крізь час: спогади як художня форма репрезентації пам’яті в романах «Країна гіркої ніжності» Володимира Лиса й «Останні історії» Ольги Токарчук. Літератури світу: поетика, ментальність і духовність. 2021. Вип. 15. С. 21-36. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Lspmd_2021_15_4.

Журб С. Художній хронотоп роману «Останні історії» Ольги Токарчук. International scientific and practical conference «Philological sciences, intercultural communication and translation studies: an experience and challenges» : conference proceedings. 2021. April 23-24. P. 120 – 123.

Калинюшко О. Амбівалентний герой у збірці оповідань Ольги Токарчук «Гра на багатьох барабанчиках». Scripta manent: молодіжний науковий вісник Інституту філології та журналістики. 2014. C. 86–88.

Калинюшко О. Жанрові модифікації травелогу в романі Ольги Токарчук «Бігуни». Молодий вчений. 2014. №6 (2). C. 88–92.

Калинюшко О. Роман О. Токарчук «Бігуни»: час і подорож в інформаційному суспільстві. Молода наука Волині: пріоритети та перспективи досліджень. 2014. Т. 3. C. 130–133.

Клушина А., Васейко Ю. Концепт руху в романі Ольги Токарчук «Бігуни»: функціонально-семантичний аналіз. Scripta manent : молодіжний науковий вісник факультету філології та журналістики. 2019. C. 15–16.

Колінько М. В. Двері як метаморфоза зустрічі культурних світів. Світогляд. Філософія. Релігія. 2016. Вип. 11. С. 111–119.

Лавринович Л. Художня інтерпретація ідеї часопростору в романі О. Токарчук «Prawiek i inne czasy». Наукові записки [Національного університету «Острозька академія»]. Сер. : Філологічна. 2012. Вип. 28. С. 128–149. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nznuoaf_2012_28_15.

Лавринович Л. Б. Моделі міфопоетичного часопростору в романах Ольги Токарчук «Правік та інші часи» та Софії Андрухович «Фелікс Австрія». Філологічний олімп. 2017. № 2 (9). URL: https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/15540?locale=en

Мохначова О.В. Трилер в основі жанрової стратегії О. Токарчук («Веди свій плуг понад кістками мертвих», «Дім денний, дім нічний», «Дивовижні історії»). Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Сер.: Філологія. 2021. № 47. Т. 3. С. 43–46.

Полторацька А. Я. Екоцентрична парадигма твору О. Токарчук «Веди свій плуг понад кістками мертвих». Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. Філологічні науки. 2020. Вип. 2(9). С. 26–36.

Токарчук О. Гра на багатьох барабанчиках. Львів : Літопис, 2004. 310 с.

Шепелюк В., Вишневська О. Феміністичний аспект творчості Ольги Токарчук (на матеріалі оповідання «Profesor Andrews w Warszawie»). Scripta manent: молодіжний науковий вісник факультету філології та журналістики. 2019. С. 121–123.

Czapliński P., Sliwinski P. Literatura polska: 1976-1998. Kraków: Wydawnictwo literackie, 2000. 428 s.

Fliszewska O. Przestrzeń w twórczości Olgi Tokarczuk. Acta Universitatis Lodziensis. Folia Litteraria Polonica. 2005. 7/1. S. 515–532.

Larenta A. Labirynt jako przestrzeń mityczna w "Biegunach" Olgi Tokarczuk. Białostockie Studia Literaturoznawcze. 2014. 5. S. 341–356.

Mizerkiewicz T. C. Olga Tokarczuk i przekraczanie granic. Lektura hillmanowska. Ruch Literacki. 2022. S. 389–407.

Nakhlik O. (2020). O krok do Nobla i krok po nim–recepcja twórczości Olgi Tokarczuk na Ukrainie. Postscriptum Polonistyczne. 2020. 25(1). S. 147–162.

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-03-26

Як цитувати

Тимощук, Н. М. (2024). РЕПРЕЗЕНТАЦІЯ ЖИТТЯ ГОЛОВНОЇ ГЕРОЇНІ В ОПОВІДАННІ ОЛЬГИ ТОКАРЧУК «РОЗПЛЮЩ ОЧІ, ТИ ВЖЕ МЕРТВИЙ». Наукові записки. Серія: Філологічні науки, (208), 366–372. https://doi.org/10.32782/2522-4077-2024-208-53